ПОЗИЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОЗИЧА́ТИ

Брати щось у борг у кого-небудь. Приклади

Думав він собі, в кого-то хліба позичати. (Марко Вовчок)
Уперта скупість заважала йому віддати гроші, що їх він позичав на придбання товарів ще в покійного Ізарова. (А. Шиян)
Що тепер пани!.. Довкола шниряє, глядить, Де б грошиків позичить можна. (І. Франко)
Позичив у хазяїна грошей поверх тих, що він винен був мені, позбирав докупи свої манатки .. і навіть поголився на дорогу. (Ю. Яновський)
До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніколи не йди. (Номис)
Фросина Данилівна була змушена розповісти, як цілий рік вчила його, як позичала у людей підручники. (А. Хижняк)
[Князівна:] Позич мені на часок свою драну одежу; я тобі заплачу ще й одежу верну. (І. Нечуй-Левицький)
– Я до вас забігла лопати позичити. (Остап Вишня)
* Образно. Зоре моя вечірняя, .. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. (Т. Шевченко)

Давати щось у борг кому-небудь. Приклади

– Кажуть, що підкупив [Євлогій] міністра і навіть самому імператорові позичає гроші. (І. Франко)
– Першого місяця ти вернеш мені ті гроші, що тобі позичив Лейба, та ще з процентом. (І. Нечуй-Левицький)
– Весна прийде.., а чим сіяти? Гречки та проса он по вузлику в чулані зосталось. А хто дасть? Хто позичить? (О. Гончар)
– Побіжу до знакомого пивоварника, чи не позичить діжечки... (Марко Вовчок)
– Ти, Валентине Павловичу, не обижайся. У нас теж .. дещо приховано. Можем і тобі позичити, як хочеш. (Григорій Тютюнник)

перен. Засвоювати, наслідуючи когось; переймати що-небудь у когось. Приклади

– Вашого уміння од вас ми позичаємо тепер – бороти ворога! (П. Тичина)
Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда. (О. Донченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.