ПОЗИЧАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
увійти в борги
Правильніше:
позичати
Мова – не калька: словник української мови
торгувати совістю
Правильніше:
позичати очі в сірка
Мова – не калька: словник української мови
робити щось ганебне
Правильніше:
очей у вовка (рябка, сірка) позичати
Мова – не калька: словник української мови
не знати, куди дітися від сорому
Правильніше:
позичати очей у сірка
Мова – не калька: словник української мови
згорати зі стиду
Правильніше:
згорати від (з) сорому; позичати в сірка (рябка) очі
Мова – не калька: словник української мови
давати в борг
Правильніше:
визичати; позичати
Мова – не калька: словник української мови
позичати, запозичати, запозичувати
Позичати – 1. Брати щось, когось для тимчасового користування в кого-небудь. 2. Давати комусь у борг. «Я йому позичав осі» (Ганна Барвінок).
Запозичати, запозичувати – переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням. «Добрі приклади варто запозичати» (Вадим Собко). Замінювати дієслова позичати і запозичати одне одним не можна: в них, як бачимо, різні значення.
Запозичати, запозичувати – переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням. «Добрі приклади варто запозичати» (Вадим Собко). Замінювати дієслова позичати і запозичати одне одним не можна: в них, як бачимо, різні значення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за словом в кишеню не лізе
Правильніше:
добре підкутий на язик; клепаний (швидкий) на язик; слів не позичає
Мова – не калька: словник української мови
він за словом в кишеню не лізе
Правильніше:
він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова ніде не позичає; він має язика не в кишені
Мова – не калька: словник української мови