ПОВІСИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОВІ́СИТИ

Зачепивши якийсь предмет за що-небудь, надати йому висячого положення. Приклади
  • [Елеазар:] Я тим повісив сю арфу на вербі, що до нещирих пісень вона не може пригравати. (Леся Українка)
  • Насилу звела руки [Мирослава], щоб повісити шубку на гачок. (А. Головко)
  • Повісиш собі на стіну гуцульський килим, порозкладаєш на столі різні чудесно вирізьблені цяцьки, й око милується. (П. Козланюк)
  • Отець Миколай крадькома зиркає на отця Вікентія: нащо він повісив цю картину..? (М. Стельмах)
  • Вона міцніше натягнула берет, повісила через плече санітарну сумку. (О. Гончар)
  • Улас засунув штани під подушку, а піджак повісив біля себе на стільці. (Григорій Тютюнник)
Опустити, нахилити донизу, додолу; схилити. Приклади
  • Лис бачить, що лев з ним не жартує, упав навколішки, повісив низько голову і каже: – Ваша величність, .. дозвольте слово мовити. (з казки)
  • – Ти хто такий? – Петлюрівець повісив голову. (О. Довженко)
  • А під вікнами Волиної квартири .. посходило безліч усякого добра: лопуцьків, м'яти, півників, тюльпанів, і повісив свої грона бузок. (Ю. Яновський)
  • Гафійка тримає кухоль із водою, безсило повісила руку і ллє задумливо на землю воду. (Ю. Яновський)
Скарати на смерть через повішення. Приклади
  • Шибениця! А на ній повісять от цього молодого легіня [легеня], орла полонинського, аби не грав він так більше ніколи! (Г. Хоткевич)
  • – А султан так розлютував на візира.., що наказав повісити його, як собаку. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.