ПЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЛЮВА́ТИ

Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. Приклади

Він частіше почав смоктати люльку і густо плювати в огонь. (В. Гжицький)
– Ай, ай! Заберіть геть банки! – кричав Орлюк, плюючи кров'ю. (О. Довженко)
* Образно. [Кезгайло:] Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить... (І. Кочерга)
Старий гриб .. плював чорним .. насінням. (Г. Хоткевич)
Що не рейка, частокіл, вагон, – усе плювало кулями. (Я. Качура)

перен., розм. Виявляти щодо кого-, чого-небудь презирство, байдужість; зовсім не брати до уваги когось або щось. Приклади

Не плюй в колодязь: пригодиться води напиться. (Номис)
Даєш ти, Господи єдиний, Сади панам в твоїм раю, Даєш високії палати. Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, Господи, плюють. (Т. Шевченко)
[Жандарм:] Я спокійний і нічого більше не роблю, але плювати на себе не дам! (І. Франко)
– Нехай собі – пароплави горять. І – хоч би все згоріло – плювать! (М. Горький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Плювок.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.