ПЛЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. pl’uti (*pjuti), plьvati (*pjьvati);

споріднене з лит. spiáuti «плювати», spiovìmas «плювання», лтс. sp˜aυ̃t «плювати», гр. πτυ̃ω «плюю», πτύλον «слина», дінд. ṣṭhīˊvati «плює», лат. spuo «плюю», гот. speiwan «плювати»;

іє. *(s)peu-, *(s)pi-, *spei- звуконаслідувального походження, як варіанти передачі звуків плювання;

р. плева́ть, [плюва́ть], бр. [плюва́ць], плява́ць, др. плевати, пльвати, п. pluć, ст. plwać, ч. plíti, plivati, ст. pl’váti, слц. pl’ut’, pl’uvat’, вл. pluwać, нл. pluwaś, болг. плю́вам, м. плука, [плjука], схв. пљỳвати, слн. pljuváti, стсл. пльвати, плинѫти;

псл. blьvati;

здебільшого вважається спорідненим з лит. bliáuti «бекати, ревти», bliuti «заревти», лтс. bl’aût «ревти, кричати», гр. φλύω «клекочу, вивергаю рідину, течу через край», φλέω «переповнююсь», лат. fluo «течу, ллюсь»;

розглядається також (Трубачев С.-луж. сб. 161–162; Otrębski LP 9, 18; ЭССЯ 2, 140–141) як давня фонетична паралель до плюва́ти;

зіставляється з нл. bluraś «виливати розбризкуючи» і лит. biauróti «гидити, загидити», biaurùs «гидкий»;

р. блева́ть, бр. блева́нне, [блюва́ць, блява́ць], др. бльвати, п. ст. bluć, blwać, ч. blít, слц. Bl’uvať, вл. bleć «плювати», нл. bluwaś «плювати, блювати», ст. bluś «тс.», полаб. bl’åvǝ «плює, блює», болг. бъ́лвам «блюю», м. блуіавица «блювотина», схв. бљу́вати, слн. bljuváti «блювати, плювати», bljevátÍ «тс.», стсл. бльвати «блювати»;

менш переконливе зіставлення [Buga RR III 780) з схв. бљýштити «відчувати огиду», лит. bláustis «хмуритись», blúostas «змикання очей».– Див. ще блюва́ти, блю́зну́ти.– Пор. Плющі́ти;

стосунок до польського варіанту з початковим pl- є таким самим, як між словами блюва́ти і плюва́ти, хоча Брюкнер утворення з pl- вважає звуконаслідувальними (Brückner 30, 439);

очевидно, похідне від тієї самої основи blju(‹*bhleu-) «бризкати, вивергати рідину», що й у слові [блю́хнути] «бризнути»;

п. plucha «негода», pluchota «тс.», pluchać «хлюпати», слн. pljúzga «рідке болото», bljȗzgati «брести по болоті»;

через російське посередництво запозичено з голландської мови;

гол. brandspuit утворено з основ іменників brand «пожежа», спорідненого з н. Brand «тс.», і spuit «труба для поливання», пов’язаного з дієсловом spuiten «помпувати, поливати, бризкати», спорідненим з дісл. spyta «плювати», двн. днн. spīwan, гот. speiwan, лат. spuo, лит. spiáuti, стсл. пльвати, укр. плюва́ти;

р. бр. болг. брандспо́йт;

назва зумовлена тим, що ця муха дуже рясно відкладає яйця на м’ясі;

похідне утворення від [плюва́ти] «кидати, шпурляти» (про відкладання яєць м’ясною мухою);

назва зумовлена тим, що кашалоти, як і інші китові, викидають (випльовують) через ніздрю фонтан повітря, який захоплює із собою воду;

пов’язане з плюва́ти (р. плева́ть);

р. [плеву́н] «один з видів китових»;

очевидно, пов’язане з дієсловом плюва́ти;

мотивація назви неясна;

не зовсім ясне;

припущення (Потебня РФВ 1880/4, 23) про пізнє запозичення з лат. spuo «плюю», спорідненого з псл. plьvati, укр. плюва́ти, непереконливе;