ОПАНОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОПАНО́ВУВАТИ

що, чим. Ґрунтовно засвоювати щось, оволодівати чим-небудь. Приклади
  • Максим опановував складні вправи на натягнутому канаті, жонглював. (Д. Ткач)
  • Кмітливий і працьовитий Микола Снігур швидко опанував ковальську справу. (А. Шиян)
  • День за днем і вона потроху опанувала тією премудрістю [писати]. (В. Речмедін)
  • З часом люди набралися більше розуму, опанували вогонь, навчилися з кременя робити оружжя. (І. Франко)
  • Грудницький ще не зовсім опанував цю звістку і в першу мить хотів навіть сміятися з неї. (Іван Ле)
кого, що, ким, чим. Силою заволодівати ким-, чим-небудь, захоплювати. Приклади
  • Заступила чорна хмара Та білую хмару. Опанував запорожцем Поганий татарин. (Т. Шевченко)
  • Вона не одразу, не прямолінійно йшла до головного – вона опановувала підступи до наших сердець. (М. Чабанівський)
  • Він зайшов у те село з паном Косціцьким, котрого вмів був цілковито опанувати. (І. Франко)
  • * Образно. [Демко:] Так та копійка ним .. опанує, що він, як замакітрений, зробиться... (М. Кропивницький)
  • Різні конкуренти старалися наводити на нього всякі клопоти.., та все те він умів поборювати, скрізь умів зробити лад і опанувати ситуацію. (І. Франко)
  • Світ починає опановувати темноту... Піщаний дощ тихшає... (Олесь Досвітній)
  • Оживуть степи, озе́ра .. І пустиню опанують Веселії села. (Т. Шевченко)
кого, що, ким, чим, перен. Повністю охоплювати, оволодівати (про думки, турботи, почуття і т. ін.). Приклади
  • Чим гірше було навкруги, чим більше надії хліборобів в'яли, тим більш Андрія опановували мрії про фабрику. (М. Коцюбинський)
  • Жалість не може заглушити радісного, хвилюючого почуття, що опановує всю його істоту. (О. Донченко)
  • Його перестрівали люди, а він і не бачив їх, – так опанували його думки. (Б. Грінченко)
  • Всіма опанував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, страшне пекло бою відгуркотіло. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.