ОПАНОВУВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

опано́вувати / опанува́ти себе́ (собо́ю).

Долати вияв почуттів, емоційне піднесення, переживання і т.ін.; заспокоюватися. Приклади
  • Катерина повагом сіла, сердита на саму себе, що відразу не опанувала себе (С. Журахович)
  • — Так сидіти і не тікати…— Постояв якусь мить, опанував себе й повернувся на своє місце (І. Багряний)
  • [Евфрозіна:] Та що ти кажеш?! (На хвилину німіє з дива та обурення, потім опановує собою) (Леся Українка)