НАБУХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАБУХА́ТИ а́є, недок., НАБУ́ХНУТИ, не; мин. ч. набу́х, ла, ло; док.

Те саме, що набряка́ти 1. Приклади

– Говори! – наказує дід, і Максим бачить, що на його шиї набухають грубі, покривлені жили. (М. Стельмах)

Опухати, потовщуватися через запалення, хворобу і т. ін. Приклади

Широко розплющеними од жаху очима дивився, як синіла, набухаючи, нога. Біль ставав усе нестерпніший. (А. Дімаров)
Пародонтоз починається з ледь помітних ознак .. А інколи ясна набухають, напливають на зуби й постійно кровоточать. (з наук.-попул. літ.)

Збільшуватися у процесі росту від наповнення соками, поживними речовинами. Приклади

Лагідно пригрівало сонце, набухали, починали зеленіти бруньки на деревах. (І. Рябокляч)
Ретельно оглянули [хлопці] папороть, але пуп'янків не побачили. – Вони враз набухають. Оком не змигнеш – а вона й одцвіте. (К. Гриб)
Вже в полі чорніли бугри, набух чорнолоз. (К. Гордієнко)

Насичуючись вологою, розширюватися, збільшуватися в об'ємі. Приклади

Ти сидиш заколисаний, а слух, проте, гострий – чуєш, як скрипить, набухаючи, мокре дерево. (В. Близнець)
У гарячій воді крохмаль набухає й утворює колоїдний розчин – клейстер. (з навч. літ.)
Книжки набухли від вологи, на багатьох з'явилася цвіль. (К. Москалець)
Розколочуємо тісто на юшці, як рідку кашу. Обливаємо цим рибу, обсипаємо перцем, ставимо в піч чи духовку. Як набухне, можна подавати. (із журн.)

перен. Наповнюватися, переповнюватися чим-небудь. Приклади

Річка уже набухає по-весняному, талі води плесами розіллялися поверх криги. (О. Гончар)
Небо весь час змінюється, спалахує і згасає, набухає вологою. (С. Жадан)
Повітря вже набухало ранньою спекою та важкістю автомобільних викидів. (Г. Вдовиченко)
Червоні повіки матері набухли сльозами. (М. Стельмах)

чого. Накласти, накидати, налити і т. ін. куди-небудь багато чогось. Приклади

– Багатікам [багатіям], знаєш, не важливо, що піца – то їжа простолюду. Варто набухати в неї чорної ікри чи м'яса лобстера – розбирають за страшні гроші. (І. Карпа)

кого і без прям. дод. Набити кого-небудь, завдати ударів комусь. Приклади

При таких нагодах більшість тільки заспокоювала свою потребу попобити кого-небудь, .. натовкмачити, набухати. (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.