НАБРЯКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАБРЯКА́ТИ а́є, недок., НАБРЯ́КНУТИ, не; мин. ч. набря́к, ла, ло і набря́кнув, нула, ло; док.

чим і без дод. Збільшуватися в об'ємі, розпухати (від приливу крові, молока і т. ін.); набуха́ти (у 1 знач.). Приклади
  • В екстазі дикого ритму спітнілі обличчя танцюючих набрякали кров'ю. (Я. Галан)
  • На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість. (М. Коцюбинський)
  • Відерне вим'я рекордистки набрякло, з дійок засочилася біла роса. (І. Волошин)
  • На лобі поручика набрякли жили, але він не зрушив з місця, боровся з собою, боротьба була болісна, і це виразно позначалось на обличчі. (Б. Левін)
Опухати через скупчення рідини (випоту) в тканинах. Приклади
  • Ввечері все тіло у неї розламувалося, а ноги так набрякали, що ледве віддиралися від долівки. (З. Тулуб)
  • Нога біля кісточки страшенно боліла, не можна було доторкнутися, не те, що стати. І буквально на очах почала пухнути, набрякати. (В. Нестайко)
  • Руки мої набрякли і взялись пухирями. (І. Сенченко)
Те саме, що набуха́ти 2, 3. Приклади
  • Брості росли, набрякали і розпускались. (Л. Дмитерко)
  • Льотчик думає про те, що аеростат набрякає під дощем, важчає і, мабуть, знижується. (М. Трублаїні)
  • Набрякли бруньки, Вдяглись в зелені мундири дерева. (І. Нехода)
  • Вікна понамерзали, двері набрякли. (А. Тесленко)
  • Земля набрякла, блистіла, як масло. (К. Гордієнко)
  • Набрякають там щастям вже зерна оті, Що зібрали ми влітку, в жнива золоті. (М. Нагнибіда)
перен. Те саме, що набуха́ти 4. Приклади
  • Начальник і прокурор набрякали здивуванням і обуренням. (І. Багряний)
  • Очі малого почали набрякати від сліз. (Д. Білий)
  • Дощами та весняною водою набрякла Синява й тече собі на захід. (Ю. Яновський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.