МОНАСТИР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МОНАСТИ́Р я́, ч.

Релігійна громада ченців або черниць, що з належним їй майном становить церковно-господарську організацію. Приклади

Зібрав Олексій Галочку і випроводив її у монастир. (Г. Квітка-Основ'яненко)
П'ятнадцятої весни Галя скінчила свою науку в дівочій школі при одному монастирі. (С. Васильченко)
Вона буде .. молитися, стояти на жорстві, краще вже піде до монастиря, віддасть себе Богові. (В. Винниченко)
Після зруйнування Січі, в потьомкінські часи, повержені запорожці заснували монастир у цих місцях, у плавнях, що належали раніше одній із окраїнних запорозьких паланок. (О. Гончар)
Галицький .. мріє стати князем Путивля. Він хоче зіслати сестру в монастир. (В. Чемерис)

збірн., розм. Члени цієї громади. Приклади

Церква, будівлі й територія, належні цій громаді. Приклади

Далеко від міста на високій скалі стояв багатий жіночий монастир. (І. Франко)
Недалеко.., на мальовничій горі, над чудесною річкою був монастир чоловічий. (Остап Вишня)
Подивився чорт – а монастир мохом заріс, а в монаха борода до землі. (А. Калин)
За давнім звичаєм, кожному, хто рятував своє життя втечею, надавався притулок у будь-якій церкві чи монастирі, а переслідувачі не мали права ступати на святе місце. (Ю. Винничук)
Крім однієї церкви й руїн францисканського монастиря, в Арауко не було що оглядати. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.