МИЛУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МИЛУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод.

нар.-поет. Пестити кого-небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач.). Приклади

Воно і свої діти тітка не дуже милувала, та все ж то були свої: хоч і покартає, та й пожалує потім. (Б. Грінченко)
Астара почала милувати дівчину й заспокоювати, а щоб чимсь її розважити, перевела розмову на бахчисарайські новини. (А. Кащенко)
Зупинився в батьківській хаті. Слізно зустріла мати, крижнем до землі припадала, ходячи біля сина та милуючи його. (І. Пільгук)
Стряхнув Боян кучерями з виблиском, милує гуслю, як живу. (К. Гриневичева)
Тоді сонце знову цілує листя, милує його, а крізь слова новітні проявляються записи старі.... (Валерій Шевчук)

Бути джерелом приємних почуттів; бути приємним для кого-небудь. Приклади

Милувала [п'єса] яскравими постановами, будила у душі кращий смак. (Панас Мирний)
Він мав приємний голос, а інтонація його мови милувала вухо. (І. Багряний)
Волосся в дівчини русяве, А погляд вабив, милував. (Л. Дмитерко)

Те саме, що щади́ти 1; жаліти. Приклади

За що пак милує Господь Лихую твар такую, Як цей правитель?... (Т. Шевченко)
Прискакав до греблі воєвода Чарнецький; .. звелів він негайно запалити млин і дозволив летючим загонам вкупі з татарами сплюндрувати й грабувати всі окружні селитьби, не милуючи нікого, навіть кішки. (М. Старицький)
Не можу втриматися, щоб не воздати хвалу нашій, хай і брудній таки досить, але справедливій Феміді, що не милує навіть колишніх своїх суддів і прокурорів. (Б. Антоненко-Давидович)
– А ваші ж де, на панщині? – спитав Тарас, не бачачи в дворі, крім діда, й душі живої. – Гонять до сходу сонця. З дітьми. Щось десь не так, одразу б'ють, жінок вагітних, і тих не милують. (Василь Шевчук)

Пробачати кому-небудь провину; прощати. Приклади

– Обох милую! – княгиня зняла з грудей шпильку, осипану самоцвітами, і оддала Щуці. – Обох на волю! Лучче грішить милуючи, як караючи. (О. Стороженко)
Пантелія віддадуть на суд і жорстоку розправу... Мабуть, так і буде. Хіба за такі пісні милують? Бунтарські пісні! Гайдамацькі! (Б. Левін)
Батий тупнув ногою. – Якщо вони стріляють у моїх воїнів, то вбивай їх, як скажених собак! Милувати лише тих, хто на колінах проситиме пощади! (В. Малик)
– Не моє то діло, лиш князеве. Рече милувати – помилує, рече потяти – потне.... (І. Білик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.