ПРОЩАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що, кому, кого і без прям. дод. Пробачати чию-небудь провину; виявляти поблажливість до когось. Приклади

Він не вмів прощати і нікому не прощав. (І. Нечуй-Левицький)
Ще час, ще до царя не дійшов його донос, а Мазепа, хоч і довідається, так простить, як не раз прощав йому і другим. (Б. Лепкий)
Багірову прощали багато чого, бо знали його безкорисливість. (О. Гончар)
Лютував старий за те, що ляховку [ляхівку] взяв [син]; да вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. (Марко Вовчок)
Ганні здалося, ніби в голосі його вже звучить прохання помилувати, простити.., але ні прощати, ні забувати щось вона не збирається і не має права. (В. Собко)
Чугая засудили на десять років. На суді він плакав: - Люди, простіть мені. (М. Зарудний)

наказ. сп. прости́, прості́ть, у знач. вставн. сл. Уживається при звертанні до кого-небудь як ввічливе попередження про що-небудь, як вибачення за щось сказане або зроблене. Приклади

Тепер уже, простіть, яйця старіші, як кури. (Номис)
[Милевський:] Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви занадто раптово увірвали нитку. (Леся Українка)

наказ. сп. проща́й, проща́йте, Прощальний вигук, формула прощання при розлуці, розставанні. а також наприкінці листа. Приклади

– Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся у тугу... прощай на віки вічні! (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Прощайте ж. – Ідіть здорові... (Панас Мирний)
– Ну, прощай, любий мій. – Вона припадає до мене і знову цілує. (М. Івченко)
“Прощай. Хай звеселить зір твій Аллах. Твоя Мір'єм”. (М. Коцюбинський)
* Образно. Прощай, мій любий, коханий краю..! (П. Грабовський)
Прощайте, ниви. (М. Коцюбинський)
Декого з учителів позабирали, позасилали. Гриць ні живий ні мертвий сидів і ждав, що ось прийдуть і до його і тоді... прощай все навіки! (Панас Мирний)

у знач. ім. проща́й, невідм., розм. Те саме, що проща́ння 1. Приклади

Одриваю шматочок старої газети, що завалялась у кишені, й пишу на коліні: “По дорозі у вічність останнє прощай”. (М. Коцюбинський)
Я на прощай кивнув йому і подумав заспокоєно: “Дійде”. (І. Муратов)

кого, що, діал. Прощатися з ким-, чим-небудь. Приклади

Сумно прощали тухольці свої хати й подвір'я. (І. Франко)
Ціле село Сходилось до попа до хати Старого пастиря прощати, Останній раз поцілувати Холодні руки. (І. Франко)

ПРОЩА́ТИ