МИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

МИ́ТО а, с.

Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон; грошовий збір, стягуваний відповідними органами за здійснення державного контролю, обліку, реєстрації чого-небудь (яких-небудь операцій, деяких видів діяльності), за видання спеціальних дозволів на що-небудь. Приклади
  • – Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні. (М. Стельмах)
  • Руські купці мали платити мито в торгівлі з Візантією. (Р. Іванченко)
заст. Те саме, що пода́ток. Приклади
  • Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита. (І. Франко)
  • – Що, з вами княжий тiун попхався? – Повiз грошi боярину за камiнь. – Певно, що й чернiгiвському князю мито вiдкинули. (Ю. Логвин)

МИ́ТИ ми́ю, ми́єш, недок., кого, що.

також без прям. дод. Очищати від бруду водою, водою з милом або іншою рідиною. Приклади
  • В кухні на столі стояв потухлий уже самовар, а Зінька мила склянки, стоячи проти вікна. (А. Головко)
  • На подвір'ї, коли перед обідом Дьяконов стає мити руки, дітвора навперебій кидається зливати йому з кухля. (О. Гончар)
  • Звiвшись мити тарiлки, вона стала сама собою, i я з спокiйним серцем почав знiмати шкурки iз зайцiв, яких принiс вiд Окiльнюкiв. (Р. Андріяшик)
  • – Навіщо ви казали восьмикласникам, що руки мити шкідливо? (Любко Дереш)
розм. Прати (білизну, одяг і т. ін.). Приклади
  • Олександра пекла хліб, варила страву, мила сорочки дітям і не мала часу й спину розігнути. (М. Коцюбинський)
Відділяти що-небудь від чогось промиванням, виділяти що-небудь у чистому вигляді; промивати (у 2 знач.). Приклади
  • Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж, навісна, пливе собі по хвилі. (Є. Гребінка)
  • Крупи готували до варіння по-різному: пшеницю мили, гречку підсмажували до золотавого кольору. (з наук.-попул. літ.)
Обдавати водою яку-небудь поверхню; обмивати (у 1 знач.). Приклади
  • Дніпро берег риє-риє. Яворові корінь миє. (Т. Шевченко)
  • Ріка обабіч миє береги, Махни у радості веслом або рукою – Вже й берег, трави, квіти навкруги. (П. Воронько)
  • Вода – ворог підступний. Миє і миє берег, підкопується під нього, і раптом обвалюється з кручі добрячий шматок землі. (О. Сизоненко)
  • А там, внизу, вода свій берег мила, і весни починалися із зим. (М. Вінграновський)
Робити мокрим, вологим; поливати. Приклади
  • Вона б'ється головою об стіл, голосить і миє сльозами .. чорні руки. (М. Коцюбинський)
  • Бронзовий осміх пам'ятника миють дощі й негода. (Ю. Яновський)
  • Лиш на оборі дощі миють перевернену бочку від квашених огірків. (М. Матіос)

МИ́ЛО а, с.

Тверда, напіврідка або рідка речовина – суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й використовується для миття і прання. Приклади
  • “І що там мити?” – подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом. (Панас Мирний)
  • Шехтман уперше пiсля вiйни десь розкопав мило, i я купив два брусочки, бо ще не вiдколупав зi шкiри окопну сажу. (Р. Андріяшик)
  • Наташа згадала, що забула покласти нове мило – залишок зеленого брусочка вже другий день киснув у мильничці. (С. Андрухович)
Піна, що утворюється при розчиненні цієї суміші у воді. Приклади
  • Він, ще й не втершися, ще мило на шиї та біля вух, схопив глечик і видудлив із нього, мабуть, із кварту. (А. Головко)
  • Хуррем линяла, як змія, мовби заново народжувалася на світ, а її мучителька вже розпускала у великому мідному тазу мило, збивала його пальмовою мочалкою до пухкої, високої піни. (П. Загребельний)
Про сорти цієї речовини. Приклади
  • Свіжий, вільний, жвавий, ґречний, Він [ведмедик] ненавидить всі мила, Умивання – нову розкіш. (Леся Українка)
  • Для миття дитини не можна використовувати шампуні, високоякісні сорти мила. Краще користуватися дитячим милом, яке не містить домішок. (з наук.-попул. літ.)
перен. Біла піна поту. Приклади
  • В обід царя перестрів Багабухша. Червоний жеребець його був у милі й хоркав кров'ю, стомлено повісивши голову. (І. Білик)
перен., розм. Те саме, що Ми́льна о́пера (див. о́пера). Приклади
  • Я сіла б за стіл і вигадала красиву, а може, найкрасивішу у світі історію кохання. Це було б таке мило, яке перевершило б усі бразильські мильні історії. (М. Матіос)

МИ́ЛО .

Присл. до ми́лий 1. Приклади
  • Красо України, Подолля [Поділля]! Розкинулось мило, недбало. (Леся Українка)
  • І снилось так мило та любо, І я через сон говорив: Дівчино, моя ти дівчино. (С. Руданський)
  • Хусточко моя, як ти мило мені пахнеш материним сивим волоссям, її теплом, знайомим і найріднішим з дитинства.... (І. Цюпа)
  • – А його княгиня! Так мило, так просто обійшлася з нами, дарма що велика пані. (І. Нечуй-Левицький)
  • Так мило шуткували пасажири, Такі були вродливі всі жінки, Що мимохіть спадали в усміх щирий Зразки суворості – провідники. (М. Рильський)
  • Коли ми впоралися з роботою, Марія, подаючи свою маленьку руку на прощання, мило прогаркавила: – Приходьте, ну, може, на перев'язку чи так чого, прийматиму позачергово. (Є. Доломан)
у знач. пред., часто з інфін. Приклади
  • На тобі, Данило, що мені не мило! (прислів'я)
  • Стихла буря: ясно, мило; Поле ожива. (П. Грабовський)
  • Вийшла мати з немовлям в садок .. Як їй мило співи колискові Та вплітати в перші сни синкові. (І. Вирган)
  • – Дуже радо прийду. Дякую за запрошення. Дуже мені мило. (Ю. Андрухович)
  • Крізь попіл прорізається молоденька травичка. Вона така яскраво-зелена, що кортить пустити сльозу. Так мило. (Любко Дереш)

МИ́ЛИЙ а, е.

Дуже приємний, лагідний у стосунках з людьми; хороший, симпатичний. Приклади
  • Учора цілий вечір просидів у мене Мачтет. Був дуже милий, говіркий, жалкував, що з тобою не познайомився. (М. Коцюбинський)
  • – Я одружився недавно, років чотири тому, брав найласкавішу, наймилішу дівчину, а вийшла з неї – сказати, так не повірите – домашня пилка. (Ю. Збанацький)
  • – Ви ще мені подякуєте за цей подарунок. Це дуже милий котик. Перська порода, пане Луцик. (Ю. Винничук)
  • При першій же зустрічі з сером Генрі двадцятирічна Аліса переконалася, що він зовсім не гидкий і не скупий, а дуже милий та душевний. (О. Авраменко)
Який має приємну зовнішність, привабливий вигляд. Приклади
  • Які скрізь картини, то грандіозні, то граціозні, милі! От на північ од Бріярки йдуть рядками верхи [скель], та все пірамідальні. (І. Нечуй-Левицький)
  • Андрій Петріїв був парубок коло двадцяти літ, з милими та цікавими рисами лиця, котрі трудно було назвати гарними. (І. Франко)
  • Я поглядав у те симпатичне личко, бачив ті .. милі очі. (О. Кобилянська)
  • Вона не була красунечкою, як інші жіночки, але дівчача зовнішність робила її неймовірно милою для нього, і коротенька стрижка підкреслювала її юність. (Є. Кононенко)
Який зумовлює почуття задоволення; дуже приємний (про звуки голосу, сміху і т. ін.). Приклади
  • Щось є просте й миле у тій промові калатала, якою воно серед тиші й безлюддя обіцяє боронити спокій твого сну.... (М. Коцюбинський)
  • Ззаду Огея сторожко підступає навшпиньках мале дівчатко .. Раптом воно підстрибує і, розвівши руки, обхоплює його за шию, вибухнувши каскадом милого дзвінкого сміху. (Олесь Досвітній)
  • Ми йдемо, і ллється голос милий. (В. Сосюра)
  • Станіслав .. раптом затягнув не надто сильним, але напрочуд милим для слуху, дещо хрипкуватим баритоном славну “Ave Maria“. (Ю. Андрухович)
Пов'язаний з приємними переживаннями. Приклади
  • Спасибі Вам, добродію, велике спасибі за ті несказано любі та милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори. (Панас Мирний)
  • [Палажка:] Такий милий сон був наснився, а він, клятий катюга, взяв та й перебив. (С. Васильченко)
  • Вологі березневі вітри дмухають .. на Київ, на Володимирську гірку, розбуджуючи в душі все те ласкаве, миле, далеке, що досі мовби дрімало десь у глибинах. (О. Гончар)
  • В обiд приїхала Гурська .. Розповiла, як святкували день народження чоловiка – з кiлькома милими сiмейними подробицями та дрiбними наївними вихваляннями свого господаря. (Г. Вдовиченко)
Сповнений привітності, доброзичливості; люб'язний. Приклади
  • Зі мною і пан і пані [Франко] були дуже гречні і милі, кланялись нам усім.... (Леся Українка)
  • Брати помирилися та бесідують собі любенько в милій розмові. (Григорій Тютюнник)
Близький і рідний серцю; дорогий. Приклади
  • Для милого друга і вола з плуга. (Номис)
  • [Настя:] Чи живий ще тут мій милий син Панас? (І. Нечуй-Левицький)
  • Від цього доторку до милої рідної дитини відчула [Уляна], як щось штовхнуло її в серце. (Григорій Тютюнник)
  • Мила, кохана дитина. Він так виріс за останні півроку. (І. Карпа)
Про рідну сторону, краєвид і т. ін. Приклади
  • Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій. (Т. Шевченко)
  • Не віриться, що знов побачу я село, давно покинуте, таке до болю миле.... (В. Сосюра)
  • Але наш ти, краю милий, мріє наш чумацький шлях, наші предківські могили на безмежних цих степах. (Д. Білоус)
Те саме, що коха́ний 1. Приклади
  • Сказала б я: кохаймося, Мій милий козаче, Милуймося, цілуймося, Бач, дівчина плаче! (Л. Глібов)
  • Не одна й дівчина на Україні заридає гіркими сльозами, почувши, що немає вже на світі її милого козака. (А. Кащенко)
  • Сміх дівочий Задзвенів голосним дзвіночком, Ніби й справді дівчина мила Тільки в пісні отій тужила. (Л. Забашта)
  • Десь біля червоних калин і на чорних пожарищах покинули хлопці своїх милих дівчат. (М. Стельмах)
у знач. ім. ми́лий, лого, ч.; ми́ла, лої, ж. Кохана людина. Приклади
  • Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати. (Т. Шевченко)
  • – Так ти ж не забудеш, що я казав! – нагадав Лейн старший. – Не забуду, милий, – сказала вона. – Ми будемо щасливі. (М. Йогансен)
  • Грає хлопець чорнобривий, мліє даль од звуків тих. І для любої розмови мила стала на поріг. (В. Сосюра)
  • Ти мене, милий, не руш. Цвіт облітає з руж, Вітер такий скажений. Рідний, мій, навіжений. (І. Драч)
Постійний епітет при дружньому або фамільярному звертанні. Приклади
  • [Лікар:] Малюйте, панночко мила, се похвально і для панночки воно теє... показна річ. (Леся Українка)
  • Ти звертав увагу, друже милий, що таке в житті веселе слово? (Д. Білоус)
  • – Та обiзвись же. Гей, Прокопе! Прокопику! Друже милий! (Р. Андріяшик)
  • Вовчик єхидно: – Зайчику милий, а покажи-но, де твої крила? (І. Андрусяк)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.