МАРУДА — ТЛУМАЧЕННЯ

МАРУ́ДА и, розм.

ч. і ж. Людина, яка все робить надто повільно, нудно. Приклади
  • Не облишав її своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима. (О. Ільченко)
  • Вона сердиться. – Швидше! Ти маруда! (В. Домонтович)
ч. і ж. Той (та), хто марудить (у 2 знач.). Приклади
  • – Як не пустите на своєму човні, сяду на чужий. – Ти що мелеш, марудо?! – скрикнула Оксана. (М. Стельмах)
ж. Те саме, що кло́піт 2. Приклади
  • Зайва маруда застійних часів одбиватиме селян від праці. (Є. Пашковський)
ж., рідко. Те саме, що му́ка. Приклади
  • – Зовсім підсікся. Нема сили. А тут ще ця маруда причепилася .. – Яка маруда? – питає Грабовський, підставляючи ліктя старому .. – Малярія, хлопче. (М. Сиротюк)
  • Коли він ошелешеного люду пекучий крик у віщім слові ніс, ми не знесли оті тяжкі маруди. (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.