МУКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МУКА́ и́, ж., розм.

Те саме, що бо́рошно 1. Приклади

Узяла [бабуся] муки пшеничної, замісила водою. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Марійка хитала мовчки головою. .. – Зроблю, як кажете! Дам вам тепер муки, візьміть із собою. (О. Кобилянська)
Явдоха сіяла муку на підситок, готуючись завтра пекти хліб. (Григорій Тютюнник)
– Замололи, загалакали, – ще гнівається чи вдає, що гнівається, на братів Ярина. – Он краще муку візьміть. (М. Стельмах)
Тоді повимітали [жінки] з комірок усю крупу й муку, яка там була, й засипали дно хто крупою, хто мукою, а хто зерном так, аби ще й вершок стримів. (Ю. Винничук)

Страждання, зумовлене фізичним болем, духовними переживаннями і т. ін. Приклади

Цькують його собаками, Крутять назад руки І завдають козакові смертельниє [смертельнії] муки. (Т. Шевченко)
Про боротьбу, муки і страти декабристів написав Шевченко свою поему “Неофіти”. (М. Рильський)
Не знав ніяких творчих мук Цей кандидат [наук] Данило Жук. (С. Олійник)
– Ти єдиний, братику, кому виложити можу про муки свої та й про недоленьку! (Р. Андріяшик)

у знач. пред. Про щось болюче, тяжке, нестерпне. Приклади

Позика – не штука, та віддача – мука. (прислів'я)
Звісно, при таких умовах праця в газеті – одна мука та й годі. (М. Коцюбинський)

Різновид практики музикування, поширений у народів Близького і Середнього Сходу.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005