ЛИЦАР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

іст. Середньовічний дворянський титул в Європі, а також людина, що мала цей титул; рицар. Приклади

Зібрав він лицарів своїх, Все горде-пишне панство, Щоб то шотландський вільний люд Забрати у підданство. (Леся Українка)
То ми лише уявляємо середньовічних лицарів та кавалерів вишуканими і манірними. (О. Бердник)
Думаю, що й найбезстрашніший середньовічний лицар, у всіх своїх обладунках, якби опинився тепер десь на перехресті сучасного мегаполіса, то брязнувся б, непритомний, на проїжджій частині від того шуму, гуркоту й миготіння, і викидних газів. (Л. Костенко)
Він [граф] був як казковий лицар, і одяг йому було всипано діамантами. (М. Хвильовий)
Він почував себе, як той середньовічний лицар, що через усе життя своє шукав свого лютого ворога з мечем у руці, і, коли знайшов того ворога, заснулого й незбройного, під деревом, у нього не піднялася рука замахнути мечем. (М. Йогансен)

Воїн з важким озброєнням і спорядженням. Приклади

На верблюдах сиділи лицарі, убрані в золоті шлики й панцирі. (І. Нечуй-Левицький)
І йшла вона, оточена своїми спасителями, на батьківський хутір, немов та царівна, що її лицарі хоробрі від лютого змія відбили. (Б. Лепкий)
Це колись .. лицарі .. одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився – сама дурнем назвала б. (В. Підмогильний)
У християнському іконописі Св. Юрій зображується лицарем на білому коні зі списом у руках. (з наук.-попул. літ.)
На зелених горах гордий Київ розцвів, ніби лицар у панцир закутий. (В. Сосюра)

іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. Приклади

Громада вибрала гетьмана – Преславного Лободу Івана, Лицаря старого. (Т. Шевченко)
Все тіло цього козацького лицаря було вже порубцьоване, немов помережане, ворожими шаблями й списами. (А. Кащенко)
– Коли я маю виступати сватом, то хіба у моїй рідній козацькій одежі: в кунтушу, сап'янцях та при шаблі, як це козакові, лицареві пристоїть [годиться]. (А. Чайковський)
В крові рубається Мазепа, Навколо все немов пожар... І лицарі чубаті степу Все дужче тиснуть на татар. (В. Сосюра)
Народ героїзував запорожців, представляючи їх у легендах як непереможних і мудрих лицарів, патріотів рідної землі. (з наук.-попул. літ.)
У 1576 р. українське козацтво добилося передачі Трахтемирівського монастиря під шпиталь для поранених та одиноких у старості лицарів. (із журн.)
– Постоїмо ж до краю, братці, за віру і вмремо, як лицарі, чесно! – покрикнув Вернидуб, ухопившись за міцний держак. (М. Старицький)

перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь. Приклади

У тій прогулянці пань по околиці від мужчин, як лицар і оборонець слабшого полу [статі], асистував Адам Б.. (Н. Кобринська)
Кажуть, знав Самуся дуже добре Сам славетний лицар Кармелюк. (С. Крижанівський)
Юнаки билися, як справжні лицарі, як герої. (І. Багряний)

чого. Людина, яка самовіддано служить певній справі, віддається їй. Приклади

Він просто не чує тебе, якщо тільки твої слова не про силос, не про вовну... Він, сказати б, лицар силосу і жертва його. (О. Гончар)
Саме тут .. згодом кине якір наш лицар фрази та ідей Сідалковський. (О. Чорногуз)
Незабутній Дмитро Білоус, лицар українського слова, не вірив би, що в час волі, в його 90-річчя, зазнає загроз у святая святих – в освіті – державний статус рідної мови. (з газ.)

перен., розм. Вихована, підкреслено чемна людина. Приклади

[Наташа:] І навіщо такі люди на світ родяться? Черстві, скупі, боягузи. [Ольга:] А ти хочеш, щоб усі лицарями були? (М. Зарудний)

Про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність. Приклади

Цю особливу прихильність до Соломії помічав не тільки Остап, а всі, і лиш висміювали бідного коротконогого лицаря. (М. Коцюбинський)
Кіт Ковелько слідкував за нею [бабусею Одаркою], як щирий лицар. (В. Підмогильний)

ЛИ́ЦАР я, ч.