ЛИХА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛИХИ́Й а́, е́.

Який чинить лихо, здатний чинити лихо; протилежне добрий. Приклади
  • Кажуть люди, що дуже лихий, немилосердний був пан до своїх кріпаків. (з переказу)
  • – Лихі, мабуть, люди ці Книші? – каже Кармель. (Марко Вовчок)
  • Декотрі з жінок завидували Хіврі, що в неї свекруха не лиха. (Грицько Григоренко)
  • Чим далі в ніч, тим хата чужішає: хтось лихий чалапає по долівці. (В. Дрозд)
  • Мовчки ждуть козаки... Від лихої руки Не минути цю ніч їм напасті. (І. Манжура)
у знач. ім. лихи́й, хо́го, ч. Чорт; нечиста сила. Приклади
  • Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, – Ізслизла, мов лихий злигав. (І. Котляревський)
  • Наші предки вірили: різні барвисті зображення, орнаменти здатні заполонити увагу лихого і відвернути його від людей. (із журн.)
Дуже злий, сердитий, розлючений. Приклади
  • А що мачуха лиха удалася: свою дочку любить, а дідової не жалує.... (з казки)
  • – Облиймо бісову бабу холодною водою, .. може, не буде така палка та лиха. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Кажуть, мулла Смаїл лихий на сина, що не хоче сватати Шерфе. (М. Коцюбинський)
  • І мати вже не пізнавала свого Дмитра – таким він став лихим і впертим. (М. Стельмах)
  • Вона не пішла на квартиру до племінника, бо була лиха на Софію. (А. Дімаров)
  • Спить у казці лиха бабаюка. (М. Вінграновський)
Який виражає недобрі наміри. Приклади
  • Хуса – чоловік середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний, вираз обличчя у нього не лихий, але владний. (Леся Українка)
  • Лихі усмішки ледь-ледь пробились на хліборобських обличчях. (М. Стельмах)
Сповнений лиха, страждання і т. ін. Приклади
  • Зашуміли гори, забриніли води, Зазнала Лисичка лихої пригоди. (І. Франко)
  • Страшно знову переживати лихі дні сього сирітського, часто голодного і холодного дитинства. (В. Дрозд)
Який несе з собою лихо, страждання. Приклади
  • [Марина:] Я певна, що Герцик прибув до нас з лихим заміром.... (М. Кропивницький)
  • Зима .. завжди здавалась дівчині мертвою й лихою. (В. Підмогильний)
Недобрий з певного погляду; поганий. Приклади
  • Вона перелякалася так сильно його слів, неначе схоплена на лихім учинку. (О. Кобилянська)
  • Іван нагадує собі ту хвилю, коли він привіз раз додому лихі оцінки. (А. Крушельницький)
  • Настас відчув голод і лихе тремтіння в колінах. (І. Білик)
Недоброякісний, недостатній і т. ін. Приклади
  • Стріха на хаті лиха, тільки що неба не видко. (з переказу)
  • Не до стида, як сорочка лиха. (Номис)
  • – От умре [Іван]... бідний мій світку!.. Недоїдає... це від лихого харчу.... (Л. Мартович)
  • Навчання в селі почалося пізно, бо, при лихому ремонті, школа до осени зоставалася руїною в риштуваннях. (В. Барка)
Пройнятий чимось недобрим (про слово, вислів і т. ін.). Приклади
  • – Так, що ж ти проти лихого слова зробиш? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дуже тяжкий. Приклади
  • Є такі люди, що невиносливі [нестерпні] їм лихії муки, справжнє горе. (Марко Вовчок)
  • Якось (в бою не без напасті) мені в атаці довелось в лиху біду попасти. (І. Гончаренко)
у знач. ім. лихе́, хо́го, с. Що-небудь погане, недобре. Приклади
  • Стережіться лихого в усякому вигляді! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Не зробив я, і не думав я, отамане, батьку мій, кому-небудь лихого, а терплю горе і Бог знає за що. (Т. Шевченко)
  • – Пусте! – сказав Олександр Іванович, якому, проте, ставало теж недобре на душі від того розпачливого собачого плачу, і, щоб розвіяти це гнітюче враження, неначе справді передчуття чогось лихого, що чимраз дужче заповнювало кімнату, він удавано засміявся. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Гості, ніби спіймані на лихому, замовкли і ніяково відвели очі. (П. Панч)
  • Повернувшись того літа з Карпат, він здивовано зауважив, що нічого лихого наразі не сталося. (Ю. Андрухович)

ЛИХИ́Й а́, е́, рідко.

Нестримно, нерозсудливо сміливий. Приклади
  • Я буду співать про козаків лихих, Що тільки у січах зазнали утіх. (В. Чумак)
  • Коня попереду жене лихий жокей. (В. Стус)
Баский (про коней). Приклади
  • Він [вітер] мчить на лихих сивогривих конях, виє і стогне. (О. Донченко)
у знач. ім. лихи́й, хо́го, ч. Баский кінь. Приклади
  • – То це до тебе коляса! – каже один Антосьові. – Може, до тебе, то так; а до мене приїде четверня лихих. (А. Свидницький)

ЛИ́ХО а, с.

Обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда (див. біда́1 1); протилежне добро (у 1 знач.). Приклади
  • У всякого своє лихо, І в мене не тихо; Хоч не своє, позичене, А все-таки лихо. (Т. Шевченко)
  • – Ох! Сьогочасне лихо – то справжнє лихо! – метаючись на всі боки, вигукував дід Улас. (Панас Мирний)
  • Наше лихо не в тім, що Україна мала багато партій, а в тім, що вона не мала і не має жодної справжньої партії з усіма відповідними до завдання і до духу епохи прикметами – партії не авангарду класу, не авангарду якоїсь соціальної групи, а авангарду цілого українського народу. (І. Багряний)
  • Від надміру води криничани терпіли часом справжнє лихо. (О. Гончар)
  • Давня приказка каже, що лихо не ходить поодинці, а в парі. (М. Коцюбинський)
  • Пиймо, панове, пиймо, молодці, Пиймо, ще поки нам п'ється. Поки недоля нас не спіткала, Поки ще лихо сміється! (В. Винниченко)
  • Він перехиляється до вікна і побіля церковної огорожі бачить, як саме лихо, тарантас пристава. (М. Стельмах)
у знач. пред. Важко, погано кому-небудь. Приклади
  • Як вдариться ж чумаченько Об поли руками: Доле моя, щастя моє, Лихо мені з вами. (Я. Щоголів)
  • – Оце, лихо мені з тобою та й годі! Це твої вереди? коверзування? (І. Нечуй-Левицький)
  • – Чому ж ви мирно не живете? Оверко – сирота, жаліти його треба, а ти, Мартинку... Ой, лихо мені з тобою!... (К. Гриб)
  • – Лихо мені з ними! – скаржилась Ольга Петрівна. – Вірите, не можна нічого сказати супроти: як візьмуться обоє, то хоч тікай. (М. Олійник)
Що-небудь погане, зле, недобре. Приклади
  • Чумаки були здорові, то до них і лихо менше липло. (з переказу)
  • Піп людей карає, а сам лихо робить. (Номис)
  • А люди тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть. (Т. Шевченко)
  • – Їй материнства хочеться, дитинку колихати, а тут чорне лихо землю рве. (Григорій Тютюнник)
  • Поява в маєтку європейців стала ніби провісником лиха. (М. Дашкієв)

ЛИ́ХО присл.

Зі злістю, сердито, роздратовано. Приклади
  • – Досить! – Гальванеску лихо гримнув і люто визвірився на Сахно. (Ю. Смолич)
Недобре, погано. Приклади
  • Ступосян .. ніччю трясся від холоду в своїх нужденних, лихо накритих халупках. (І. Франко)
  • Тепер жию [живу] лихо, бо тато загніваний, не дає удержання. (В. Стефаник)
у знач. пред. Приклади
  • Поки із ним, при йому [ньому], то й нічого, – очі світ бачать; а зостанеться сама – боязко та лихо їй. (Марко Вовчок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.