БІДА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БІДА́ и́, ж.

Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. Приклади

І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Млин меле – мука буде, язик меле – біда буде. (Номис)
Кажуть люди: як одна біда йде, то й другу за собою веде. (Марко Вовчок)
Чорнобильська аварія сколихнула увесь світ, чорною бідою вкрила українську землю. (з публіц. літ.)
Щасливе географічне положення України обернулося для неї бідою. (із журн.)
Бідою знов небо дихало. Ми в тьмі були. (В. Сосюра)

Труднощі, неприємності. Приклади

Тільки що одчинили скриню, в мене в душі похололо: ото, думаю, знайдуть те дороге намисто, що подарував Грегор, то й буде біда. (І. Нечуй-Левицький)
До всіх моїх бід за останні часи прилучились іще громадські біди. (Леся Українка)
Сплітав [кат] .. добренні зашморги, – запас біди не чинить! (О. Ільченко)
По-моєму, вся біда в світі від песимістів, скептиків, ображених, сірих, озлоблених. (О. Бердник)
Малі, нікчемні люди втішаються бідою славних, вона для них мов ліки від заздрощів. (Василь Шевчук)

у знач. пред. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь. Приклади

Біда мені, усе слабую та й слабую. (М. Коцюбинський)
Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. (Леся Українка)

заст. Провина, шкода. Приклади