ЛИЗАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛИЗА́ТИ лижу́, ли́жеш, недок., кого, що і без прям. дод.

Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Приклади
  • Кожна корова своє теля лиже. (прислів'я)
  • Посеред веранди стояла злякана коза Білявка і, хитаючись на тремтливих ногах, жалібно лизала трійко щойно народжених своїх діток. (І. Багряний)
  • Бранці ждали ранку, не спали, були разом зі своєю худобою, пси лизали їм руки й лиця, тихо скавчали. (П. Загребельний)
  • Тепле, як язик материн, сонце лиже і лиже рожеві спини [поросят]. (К. Гордієнко)
  • Вітер піднімався зверху, падав вниз й неначе лизав язиками по снігу. (І. Нечуй-Левицький)
Їсти, пити, підбираючи страву, питво язиком. Приклади
  • Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всеї [всієї] не з'їла. (І. Франко)
  • [Іван:] Ви ж високого коліна: ваш батько вкупі з хортами лизав панські тарілки! (М. Кропивницький)
  • Дружину княжу вороняччя покривало чорними крильми, хижі звірі лижуть кров гарячу, і гарчать, і б'ються над кістьми. (Н. Забіла)
  • – Знову сіль лизав? – повертається [мати] до мене. – Сидів біля вікна й лизав? (І. Кирій)
перен. Доторкуватися або вкривати собою (про хвилю, вогонь і т. ін.). Приклади
  • Між хмарами місяць тихенько котивсь, І на небі заїзди займались; А піняві хвилі Дніпрові дулись І берег високий лизали. (Л. Боровиковський)
  • По берегах озера розтанули, і дрібні хвилі повільно лизали крихку кригу. (М. Івченко)
  • Уже готовий злиток лежить у нагрівальній печі. Гаряче полум'я генераторного газу лиже його з усіх боків. (В. Собко)
  • Приглушено шумить запінена хвиля, лиже чисті цнотливі піски. (О. Бердник)
перен., зневажл. Те саме, що цілува́ти. Приклади
  • [Печариця:] Слова по-людському вимовити не може [Грицько], – а от ручки лиже!... (Панас Мирний)
  • – Бовдур! – і вона впилась губами в нього ще раз. – Їй-богу ж, гепну! – Йолоп! – не вгавала пані і лизала його знов та й знов. (О. Ільченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.