ЛИЗАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИЗА́ТИ лижу́, ли́жеш, недок., кого, що і без прям. дод.

Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Приклади

Кожна корова своє теля лиже. (прислів'я)
Посеред веранди стояла злякана коза Білявка і, хитаючись на тремтливих ногах, жалібно лизала трійко щойно народжених своїх діток. (І. Багряний)
Бранці ждали ранку, не спали, були разом зі своєю худобою, пси лизали їм руки й лиця, тихо скавчали. (П. Загребельний)
Тепле, як язик материн, сонце лиже і лиже рожеві спини [поросят]. (К. Гордієнко)
Вітер піднімався зверху, падав вниз й неначе лизав язиками по снігу. (І. Нечуй-Левицький)

Їсти, пити, підбираючи страву, питво язиком. Приклади

Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всеї [всієї] не з'їла. (І. Франко)
[Іван:] Ви ж високого коліна: ваш батько вкупі з хортами лизав панські тарілки! (М. Кропивницький)
Дружину княжу вороняччя покривало чорними крильми, хижі звірі лижуть кров гарячу, і гарчать, і б'ються над кістьми. (Н. Забіла)
– Знову сіль лизав? – повертається [мати] до мене. – Сидів біля вікна й лизав? (І. Кирій)

перен. Доторкуватися або вкривати собою (про хвилю, вогонь і т. ін.). Приклади

Між хмарами місяць тихенько котивсь, І на небі заїзди займались; А піняві хвилі Дніпрові дулись І берег високий лизали. (Л. Боровиковський)
По берегах озера розтанули, і дрібні хвилі повільно лизали крихку кригу. (М. Івченко)
Уже готовий злиток лежить у нагрівальній печі. Гаряче полум'я генераторного газу лиже його з усіх боків. (В. Собко)
Приглушено шумить запінена хвиля, лиже чисті цнотливі піски. (О. Бердник)

перен., зневажл. Те саме, що цілува́ти. Приклади

[Печариця:] Слова по-людському вимовити не може [Грицько], – а от ручки лиже!... (Панас Мирний)
– Бовдур! – і вона впилась губами в нього ще раз. – Їй-богу ж, гепну! – Йолоп! – не вгавала пані і лизала його знов та й знов. (О. Ільченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.