ЛИЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лиза́ти
вл. lizać, нл. lizaś, болг. ли́жа, ли́звам, м. лиже, лизне, схв. ли́зати, слн. lízati, стсл. лизати, лижѫ;
псл. lьzati, ližǫ «лизати» (з пізнішим вирівнянням вокалізму кореня);
споріднене з лит. liežiù, liẽžti, laižýti, laižaũ, лтс. làizît «тс.», дінд. léḍhi, réḍhi, líhati «лиже», ав. raēz «лизати», перс. lištan «тс.», вірм. lizum, lizanem «лижу, пожираю», гр. λείχω «лижу», λιχνεύω «облизую, ласую», лат. lingo «лижу» (з носовим інфіксом), ірл. lígim «тс.», двн. lehhôn «лизати», нвн. lecken, дангл. liссіаn, англ. lick «тс.»;
іє. *leiḡh- «лизати» звуконаслідувального походження;
р. лиза́ть, бр. ліза́ць, п. lizać, ч. lízat, слц. lízat;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́лизень
«частина чого-небудь, що видається в якийсь бік у формі клина»
зали́зи
«залисини»
ли́жучий
лиз
(ь)(у виразі як л. злизав «зник»)
ли́за
«прилизаний, прилизана»
лиза́к
«захворювання тварин, викликане недостачею мінеральних речовин у кормах»
ли́зало
ли́занка
«вид страви (зварене молоко з борошном)»
лиза́тися
«цілуватися; підлабузнюватися»
ли́зень
«язик великої рогатої худоби»
ли́зкати
«лизати; їсти дуже мало, повільно»
ли́знути
лизу́н
«хто любить лизатися (цілуватися); лизоблюд»
лизуне́ць
«грудка солі, яку дають лизати худобі»
лизу́ха
«тс.»
лизу́ха
«та, що любить лизатися»
лизь
«язик великої рогатої худоби»
ли́зькати
«тс.»
о́близень
«відмова у якому-небудь проханні»«зазнати невдачі»
(у виразах о́близня спійма́ти, вхопи́ти, діста́ти, скуштува́ти, з’ї́сти )
підли́з
підли́за
«підлабузник»
підлиза́йко
підлиза́ч
пі́длизень
підли́зник
підли́зуватися
«підлещуватися»
підлизу́н
«тс.»
підли́зу́ха
поли́зач
«блюдолиз»
прили́за
«з гладко зачесаним волоссям; франт»
прили́зувати
«зачісувати»
про́лиз
«місце на річці, яке не замерзає»
про́лизень
«тс.; промите течією місце в льоду»
проли́зина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raēz «лизати» | авестійська |
| lick «тс.» | англійська |
| ліза́ць | білоруська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizum | вірменська |
| lizanem «лижу, пожираю» | вірменська |
| λείχω «лижу» | грецька |
| λιχνεύω «облизую, ласую» | грецька |
| liссіаn | давньоанглійська |
| lehhôn «лизати» | давньоверхньонімецька |
| léḍhi | давньоіндійська |
| réḍhi | давньоіндійська |
| líhati «лиже» | давньоіндійська |
| *leiḡh- «лизати» | індоєвропейська |
| lígim «тс.» | ірландська |
| lingo «лижу» (з носовим інфіксом) | латинська |
| làizît «тс.» | латиська |
| liežiù | литовська |
| liẽžti | литовська |
| laižýti | литовська |
| laižaũ | литовська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lecken | нововерхньонімецька |
| lištan «тс.» | перська |
| lizać | польська |
| lьzati | праслов’янська |
| ližǫ «лизати» (з пізнішим вирівнянням вокалізму кореня) | праслов’янська |
| лиза́ть | російська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| lízat | словацька |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| lízat | чеська |
ви́линжируватися «прибратися, причепуритися»
суфікс -up- запроваджено, мабуть, для уникнення асоціації з жува́ти;
утворене на українському ґрунті від молд. ли́нӂе «лизати», а се ли́нӂе «облизувати себе» (про тварин), що разом з рум. línge, a se linge «тс.» походить від лат. lingo «лижу, облизую», спорідненого з дірл. ligim «лижу», псл. lizati, укр. лизати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ligim «лижу» | давньоірландська |
| lingo «лижу, облизую» | латинська |
| ли́нӂе «лизати» | молдавська |
| lizati | праслов’янська |
| línge | румунська |
| лизати | українська |
| up- | ? |
| жува́ти | ? |
| а се ли́нӂе «облизувати себе» (про тварин) | ? |
| linge «тс.» | ? |
о́близ «схил гори, що зсувається; зсув, поганенька стежка навколо скель»
очевидно, результат видозміни форми [о́блаз] «тс.» під впливом лиза́ти чи лі́зти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́блаз «тс.» | ? |
| лиза́ти | ? |
| лі́зти | ? |
ле́квар «варення із слив; повидло ДБ II»
свн. laktwārje, lektuārje, electuārje «лікарська кашка, цілющий морс» походить від пізньолат. elektuārium «суміш ліків; порошок з медом або сиропом», яке виникло під впливом лат. electus «вибраний» з гр. ἐκλεικτικόν букв. «ліки, які вилизуються», утвореного від дієслова ἐκλείκω «вилизую», що складається з префікса ἐκ- (ἐξ-) «із-, ви-» і дієслова λείκω «лижу», спорідненого з лит. liẽžti «лизати», лтс. làizît, псл. lizǫ, lizati «тс.», укр. лижу́, лиза́ти;
семантичні і формальні зміни відбулись на українському ґрунті;
через посередництво словацької і угорської мов (уг. lekvár «повидло, мармелад») запозичено з, німецької;
п. ст. lekwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла», lektwarz, lakwarz, lęktwarz, elektwarz «тс.», ч. lektvar «лікарський відвар; цілющий напій», ст. lektvař «порошок, змішаний з медом тощо; ласощі», lekvař «тс.», слц. lekvár «(фруктове) повидло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лехва́ря
«несмачний суп, погана страва»
ле́хвора
«несмачний суп»
не́квар
«кашоподібна, погано зварена страва»
неква́ря
«несмачний суп, погано зварена страва»
не́тварь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἐκλεικτικόν | грецька |
| ἐκλείκω «вилизую» | грецька |
| ἐκ- «із-, ви-» (ἐξ-) | грецька |
| λείκω «лижу» | грецька |
| ἐξ- | грецька |
| ēlectus «вибраний» | латинська |
| làizît | латиська |
| liẽžti «лизати» | литовська |
| elektuārium «суміш ліків; порошок з медом або сиропом» | пізньолатинська |
| lekwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lektwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lakwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lęktwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| elektwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lizǫ | праслов’янська |
| lizati «тс.» | праслов’янська |
| laktwārje | середньоверхньнімецька |
| lektuārje | середньоверхньнімецька |
| electuārje «лікарська кашка, цілющий морс» | середньоверхньнімецька |
| lekvár «(фруктове) повидло» | словацька |
| lekvár | угорська |
| лижу́ | українська |
| лиза́ти | українська |
| lektvar «лікарський відвар; цілющий напій» | чеська |
| lektvař «порошок, змішаний з медом тощо; ласощі»«тс.» (ст.) | чеська |
| lekvař «порошок, змішаний з медом тощо; ласощі»«тс.» (ст.) | чеська |
лесть «лестощі; хитрість, лукавство, обман Ж»
семантичний перехід «борозна» → «слід, колія» → «учення (= указания шляху)» має місце тільки в германських мовах, пор. гот. laists «слід, колія», двн. leist «тс.» і гот. lais «я знаю» («напав на слід»), laisjan «учити», дангл. læran «тс.»;
припущення про зв’язок з лиза́ти, лит. laižýti, лтс. làizît «тс.», lišķis «облесник, лестун, підлабузник» (Mühl. – Endz. Il 475) менш обґрунтоване;
допускається також давня спорідненість слов’янських і германських слів (Младенов 78; Kiparsky GLG 207; Stang 33);
пгерм. *дшs-ti(гот. lists «хитрість, підступи», двн. дісл. дангл. list «тс.») споріднене з лат. līra (‹*leisā) «грядка, борозна», лит. lýsė, lýsvė «грядка», стсл. лѣха «грядка, борозна», укр. [ляха́] «грядка»;
псл. lьstь «хитрість, підступність», запозичене з прагерманської (або готської) мови;
р. лесть «лестощі», бр. лёсткі «тс.», др. льсть (лесть) «обман, хитрість; лестощі; зло, єресь, змова», п. ст. leść «підступ; лицемірство, хитрість; зрада; наклеп», ч. lest «підступ, лукавство, хитрість», слц. lesť «хитрість», вл. lesć «хитрість, лукавство», нл. lasć «тс.», болг. лест «лестощі», лъст «тс.», схв. lȃst «обман, хитрощі, лукавство», слн. lèst «хитрість, підступність», стсл. льсть «обман»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зале́сливий
«підлесливий, лестивий»
лесли́вий
«улесливий, облесливий»
ле́сний
«тс.»
лест
(у виразі [лестом заходити] «обманювати за допомогою хитрощів»)
лесте́ць
«підлесник; хитрун, обманщик Ж»
лести́вець
«тс.»
лести́вий
лести́ти
«нещиро вихваляти, говорити приємності; давати насолоду»
лести́тися
«ластитися; лестощами намагатися привернути увагу або замаскувати свої наміри»
ле́стка
«лестощі; хитрість, лукавство, обман Ж»
ле́стни́й
«улесливий, облесливий, обманливий»
ле́стник
«хитрун, обманщик»
ле́стовочки
«хитрість, лукавство, обман»
ле́стощі
лесту́н
лесту́нство
«улесливість, облесливість»
обле́сливий
обле́сний
обле́сник
облестити
«спокусити, підманити; перехитрити Ж»
обле́щувати
переле́сник
переле́сниця
підле́сливий
підле́сний
підле́сник
підлести́ти
(ся)
підлещати
підле́щувати
(ся)
польсти́тися
«спокуситися»
приле́сний
«обманливий, облудний»
прилести́тися
прилеща́тися
приле́щуватися
уле́сливий
улести́ти
улеща́ти
уле́щувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёсткі «тс.» | білоруська |
| лест «лестощі» | болгарська |
| лъст «тс.» | болгарська |
| lesć «хитрість, лукавство» | верхньолужицька |
| laists «слід, колія» | готська |
| lais «я знаю» («напав на слід») | готська |
| laisjan «учити» | готська |
| lists «хитрість, підступи»«тс.» | готська |
| lǣran «тс.» | давньоанглійська |
| list | давньоанглійська |
| leist «тс.» | давньоверхньонімецька |
| list | давньоверхньонімецька |
| list | давньоісландська |
| льсть «обман, хитрість; лестощі; зло, єресь, змова» (лесть) | давньоруська |
| лесть | давньоруська |
| лесть | давньоруська |
| līra «грядка, борозна» (‹*leisā) | латинська |
| *leisā | латинська |
| làizît «тс.» | латиська |
| lišķis «облесник, лестун, підлабузник» | латиська |
| laižýti | литовська |
| lýsė | литовська |
| lýsvė «грядка» | литовська |
| lasć «тс.» | нижньолужицька |
| leść «підступ; лицемірство, хитрість; зрада; наклеп» (ст.) | польська |
| s-ti «хитрість, підступи»«тс.» | прагерманська |
| lьstь «хитрість, підступність» | праслов’янська |
| лесть «лестощі» | російська |
| lȃst «обман, хитрощі, лукавство» | сербохорватська |
| lesť «хитрість» | словацька |
| lèst «хитрість, підступність» | словенська |
| лѣха «грядка, борозна» | старослов’янська |
| льсть «обман» | старослов’янська |
| лиза́ти | українська |
| ляха́ «грядка» | українська |
| lest «підступ, лукавство, хитрість» | чеська |
лизу́н «міфічна істота, що живе в лісі і пожирає людей»
очевидно, похідне утворення від лиза́ти;
пор. вирази як ли́зень злиза́в «зник», да́ти лизуна́ «зникнути»;
бр. [лізу́н] «міфічна істота, якою лякають дітей»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лізу́н «міфічна істота, якою лякають дітей» | білоруська |
| лиза́ти | українська |
| ли́зень злиза́в «зник» | українська |
| да́ти лизуна́ «зникнути» | українська |
лизун «комонник лучний, Succisa pra tensis Moench. » (бот.)
похідне утворення від лиза́ти;
назва зумовлена тим, що корінь комонника за формою схожий на язик;
пор. російські назви комонника [язык, язычник, лесной язычник, коровий язык];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| язык | російська |
| язычник | російська |
| лесной язычник | російська |
| коровий язык | російська |
| лиза́ти | українська |
лизу́н «слимак, Limax L.; равлик, Helix L.» (зоол.)
результат контамінації назв [слизу́н] «сливень, равлик», [слизю́к, слізе́нь, слізу́н] «тс.» і семантично близьких дієслів лиза́ти, лі́зти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лизю́к
лі́зень
лізу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слизу́н «сливень, равлик» | українська |
| слизю́к «тс.» | українська |
| слі́зень «тс.» | українська |
| слізу́н «тс.» | українська |
| лиза́ти | українська |
| лі́зти | українська |
підлизник «зіновать подільська, Cytisus podoliсus Blocki; Cytisus capіtatus Jack.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від лиза́ти;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лиза́ти | українська |
улизну́ть «утекти крадькома»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. улизну́ть «тс.» певної етимології не має;
пов’язування з лиза́ть (Преобр. I 452), на думку Фасмера, безпідставне;
припускається також спорідненість із слизгать «ковзати» (Преобр. II 300), з лызга́ть «тс.», лызну́ть «утекти» (Фасмер);
реконструюється форма *улезнуть, пов’язана з лезть, якому відповідає укр. лі́зти (Горяев 387);
р. улизну́ть «тс.», бр. [улізну́ць] «утекти, сховатися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| улізну́ць «утекти, сховатися» | білоруська |
| улизну́ть «тс.» | російська |
| лиза́ть | російська |
| слизгать «ковзати» | російська |
| лызга́ть «тс.» | російська |
| лызну́ть «утекти» | російська |
| *улезнуть | російська |
| лезть | російська |
| улизну́ть «тс.» | російська |
| лі́зти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України