КРАСИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

крась

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КРАСИ́ТИ крашу́, кра́сиш, недок., що, рідко.

Те саме, що фарбува́ти. Приклади
  • Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що. (Панас Мирний)
  • Крашанки на Великдень красять. (В. Шкляр)
Забарвлювати, перев. у червоний колір. Приклади
  • Блідий Блиск поранку красить каміння, Красить хмар стада, що немов Плащем м'яким зірницю вкрили. (І. Франко)
  • Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу. (С. Васильченко)

КРАСИ́ЛО а, с.

заст. Барвник. Приклади
  • У давнину барвники називали красилами. (з газ.)
діал. Червона фарба. Приклади
  • Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. (Сл. Б. Грінченка)

КРА́СИ́ТИ кра́шу, кра́сиш, недок., кого, що, розм.

Робити гарним; прикрашати. Приклади
  • Горе тільки рака красить. (прислів'я)
  • Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом. (І. Нечуй-Левицький)
  • О ви, чуття самовіддані й прості, Як красите ви бідний людський рід! (М. Зеров)
  • Він був у тому настрої діяльного натхнення, що завжди так осяює, красить людину перед боєм. (О. Гончар)
  • Образом товариша Хаблака я тверджу, що не талант, не здібності красять людину, а скромність. (В. Дрозд)
  • Дотепні слова красять добрі звичаї та любу розмову. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.