КРАСИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
крась
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
КРАСИ́ТИ крашу́, кра́сиш, недок., що, рідко.
Те саме, що фарбува́ти.
Приклади
- Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що. (Панас Мирний)
- Крашанки на Великдень красять. (В. Шкляр)
Забарвлювати, перев. у червоний колір.
Приклади
- Блідий Блиск поранку красить каміння, Красить хмар стада, що немов Плащем м'яким зірницю вкрили. (І. Франко)
- Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу. (С. Васильченко)
КРАСИ́ЛО а, с.
заст.
Барвник.
Приклади
- У давнину барвники називали красилами. (з газ.)
діал.
Червона фарба.
Приклади
- Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. (Сл. Б. Грінченка)
КРА́СИ́ТИ кра́шу, кра́сиш, недок., кого, що, розм.
Робити гарним; прикрашати.
Приклади
- Горе тільки рака красить. (прислів'я)
- Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом. (І. Нечуй-Левицький)
- О ви, чуття самовіддані й прості, Як красите ви бідний людський рід! (М. Зеров)
- Він був у тому настрої діяльного натхнення, що завжди так осяює, красить людину перед боєм. (О. Гончар)
- Образом товариша Хаблака я тверджу, що не талант, не здібності красять людину, а скромність. (В. Дрозд)
- Дотепні слова красять добрі звичаї та любу розмову. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.