КОТИШ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОТИ́ТИ кочу́, ко́тиш, недок.

що. Пересувати круглий предмет у певному напрямі, обертаючи його. Приклади
  • Галя помагала йому, то котила м'яча, то підставляла свою паличку. (Панас Мирний)
  • Панськi дiти обручики котять, м'ячиками перекидаються, усi такi бiленькi, чистенькi, в черевичках гарнесеньких. (В. Винниченко)
  • Вони тягали міхи, клумаки, горнці, корчаги, котили барила. (С. Скляренко)
  • Зігнувшись, котила [шинкарка] чималу бочку з горілкою, їй допомагав босий наймит у жилетці. (Ю. Мушкетик)
  • У селі розповідають, що, коли напали татари, місцеві люди котили на них з Ласок каміння. (Г. Пагутяк)
  • Вона тяжко видихнула, ніби скинула камінь, що котила вгору. (І. Роздобудько)
кого, що. Везти, переміщати на колесах. Приклади
  • Біженці котили на двоколках убогий свій скарб. (О. Довженко)
  • Солдати в повному лаштунку стiкалися на Городецьку, котили гармати, везли скринi з амунiцiєю. (Р. Андріяшик)
  • Позаду новгородських пішців котили грецькі вози. (І. Білик)
  • Порожнім коридором молодий кремезний медбрат котив каталку. (Люко Дашвар)
що. Рухати силою течії, вітру і т. ін. Приклади
  • Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе. (Т. Шевченко)
  • Котить .. безодня безмірні вали, І від жаху всі снасті в човні загули. (Леся Українка)
  • Внизу котив Дніпро свої хвилі. (З. Тулуб)
  • Море незмінно котить грізні чи ласкаві хвилі у невимірність. (О. Бердник)
  • Вітер котить вулицею якийсь пожмаканий шматок газети. Шарудить листя. (В. Лис)
  • Чути, котить прохолоду В плавнях вітер легкокрилий. (М. Шпак)
розм. Те саме, що ї́хати 1. Приклади
  • Панни засумували та все поглядали на вікна, чи не котять гості з гори у двір. (І. Нечуй-Левицький)
  • Звільна котили [вози] по селу, викликаючи своєю появою з усіх хат купки цікавих. (І. Франко)
  • Кілька разів шофер зупинявся в селах.., скидав ящики з посудом і залізом і, весело наспівуючи, котив далі. (В. Кучер)
  • Уже в машині, коли вони котили по темному нічному шосе, Лукас спитав..: – Чи то не ти наслав на мене цього містера Ора? (П. Загребельний)
  • Автобус котить по свіжонастеленому асфальті в напрямку Сум. (О. Авраменко)
розм. Те саме, що коти́тися1 2–4. Приклади
  • Темні, аж сині [хмари], клекочуть, здіймаються здоровенними клубками і котять одно проти другого. (Панас Мирний)
  • Коли вийшли з хати на подвір'я, по небу котив повновидий місяць. (П. Панч)
  • Сніговій і далі котив, завивав над полями, але вже не сік обличчя. (В. Малик)
  • Іван був справді розчулений, сльози котили у нього з очей. (В. Лис)
розм. Те саме, що текти́ 1. Приклади
  • Між горами котить річка глибока. (Марко Вовчок)
  • Котить, грюкає велетенська хвиля. (Ю. Яновський)
  • Багнюка з верхів'їв летіла ракетно, котила потопом, трощила все на своєму шляху. (О. Гончар)

КОТИ́ і́в, мн., діал.

Вид теплого, перев. жіночого, взуття. Приклади
  • Якось так чудно було бачити ноги в чоботях, а не в котах, .. що Лазар не радів зміні. (М. Коцюбинський)
  • У цьому вбранні, та ще в котах на ногах, легко впізнати, хто вона. (О. Донченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.