КОЛОШМАТИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОЛОШМА́ТИТИ а́чу, а́тиш; наказ. сп. колошма́ть; недок., розм.

що. Розвіваючи в різні боки, кошлати, скуйовджувати що-небудь. Приклади

Вітер розкидав йому поли старого, заляпаного оливою піджака і колошматив руду з білими кущами бороду. (І. Микитенко)
Шумів ліс, билась об нього буря вгорі, потроху розгойдувала стовбури, колошматила листя. (Ю. Яновський)
Він колошматив розчепіреними пальцями волосся, воно липло до чола і скроней. (Р. Іваничук)
Бриз морський вам чуба колошматив. (І. Драч)

кого. Нападаючи на кого-небудь, смикати його зубами, кусати (про собак). Приклади

Якось чуємо на вгороді ґвалт, собаки гризуться. Побігли діти, аж воно Брус колошматить сусідового Рябка. (П. Панч)

кого. Дуже сильно бити кого-небудь. Приклади

[Андрій:] То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз)
Вони його били сировицею, колошматили тростинами по п'ятах. (Ю. Логвин)

перен. Завдавати ворогові нищівних ударів; громити. Приклади

– Чоловік повернеться. От побачите. Фронтів уже немає, так він, мабуть, десь недобитків бандитських колошматить. (В. Речмедін)
Духнович розповів, що знав про Богдана, про те, що розвідка його кінчилась успішно і що в бою з танками Богдан теж відзначився. – І зараз там десь їх колошматить, – закінчив Духнович з гордістю за товариша. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.