ГРОМИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГРОМИ́ТИ громлю́, громи́ш; мн. громля́ть; недок.

що. Руйнувати, розбивати, знищувати що-небудь. Приклади

Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї. (Ю. Смолич)
Востаннє перед цим Яресько бачив Наталку років зо два тому в Асканії, коли було скинуто царя і навколишні села прийшли громити головний маєток. (О. Гончар)

кого, що. Завдавати поразки, бити. Приклади

– Громитимем усякого, хто покуситься [спокуситься] ступити на Руську землю! (П. Куліш)
Запорожці три дні відбивались од російського війська, що громило козаків гарматною пальбою з берега й атакувало острів із човнів. (А. Кащенко)
У численних битвах болгари незмінно громили війська ромеїв. (С. Скляренко)

кого, що, перен. Виступати з гострими нападками на когось, викривати кого-небудь. Приклади

З легким рум'янцем на щоках, з глибокою зморшкою поміж брів – о. Василь громив своїх парафіян, як старозавітний пророк. (М. Коцюбинський)
Мрачний цілими днями громив “апаратчиків” [апаратників] і запевняв Івана Івановича, що “це їм так не пройде”. (М. Хвильовий)
Партійні ідеологи громили вірш В. Сосюри “Любіть Україну”. (із журн.)

Той, хто громить що-небудь, катує когось, здійснює погроми, чинить звірства. Приклади

Тріск та дзвін стояли в повітрі разом із смородом сивухи, з важким сопінням громил, з їх брудною, огидною лайкою. (З. Тулуб)
Таким .. лагідним і щасливим .. ще не траплялося його бачити; якби це перетворення не сталося в його присутності, Дмитрик ніколи не повірив би, що це той самий громило-Сава, якого він знав. (Е. Андієвська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.