КОЛОШМАТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
колошма́тити «кошлати, скуйовджувати; смикати, кусати зубами (про собак); сильно бити»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. колошма́тить «бити, лупцювати; [шматувати, шарпати; катати, валяти; верзти]» є, мабуть, експресивним утворенням, результатом контамінації слів колоти́ть «бити; трусити», якому відповідає укр. колоти́ти, і [кошми́ть] «валяти, збивати в кошму», похідного від кошма́;
бр. калашма́ціць «бити, лупцювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колушма́тіти
«бити; скубти, рвати волосся»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калашма́ціць «бити, лупцювати» | білоруська |
| колошма́тить «бити, лупцювати; [шматувати, шарпати; катати, валяти; верзти]» | російська |
| колоти́ти | українська |
| колоти́ть «бити; трусити» | ? |
| кошми́ть «валяти, збивати в кошму» | ? |
| кошма́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України