ЗНАВІСНІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗНАВІСНІ́ТИ і́ю, і́єш, док.

Док. до навісні́ти 1; утратити розум, почуття міри в чому-небудь. Приклади

– Чи ви показились, чи знавісніли? – говорив Карпо. – Хто це розбив вікно? (І. Нечуй-Левицький)
Орлюк, якому притаманна була, як уже згадувалось, прямолінійність і запальність навіть у нормальному стані, раптом знавіснів .. Він закричав, і важко, й голосно, й зло застогнав і заговорив казна-що. (О. Довженко)
Запитання, зроблене так різко й безцеремонно, глибоко образило Жульєна, і він знов наче знавіснів. (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)

Стати шаленим від злості, горя і т. ін.; розлютитися, озвіріти. Приклади

[Гермія:] Лізандре! Клянусь .. тим вогнем, котрий спалив Дідону, Коли вона від горя знавісніла, Побачивши, що розпустив вітрила Еней невірний. (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра)

перен. Док. до навісні́ти 2; проявитися бурхливо, перев. з руйнівною силою (про явища природи, вогонь і т. ін.). Приклади

Врешті червона іскра вхопилася за край губки, палій задмухав на неї.., роз'ятрюючи її, й вона знавісніла, зажевріла, заблимала хижим оком. (Ю. Мушкетик)
Ураган лютує, наче знавіснів. (із журн.)

Дуже набриднути, остогиднути. Приклади

Остогидла важка робота, знавісніла, як нудний тьмяний осінній день з холодною і набридливою мжичкою. (В. Козаченко)

Присл. до знавісні́лий 1, 2. Приклади

Голова бандита волохатилась чорною баранячою кучмою і розкуйовдженою бородою .. Борода починалася десь під очима, і було моторошно дивитися, як з-за тих буйних зарослів знавісніло блимає пронизливий погляд. (В. Речмедін)
Лиш я почала засинати, надворі знавісніло заверещали птахи. (С. Андрухович)
М'яч вистрілює в небо стрункою свічкою .. Залишкове бриніння туго напнутих ракеткових струн .. співуче відлунює в м'язах, ось, значить, як досягається ця єдність ракетки і руки!.. Ось воно як, знавісніло прокручується в мозку та сама фраза. (О. Забужко)

Дієпр. акт. до знавісні́ти 1. Приклади

Дні тягнулись довгі, сірі і вогкі, схожі на вимочені в ручаях коноплі, які знавісніла від горя Мокоша намотує на дніпрові пагорби, як на велетенське мотовило. (Г. Тарасюк)
Король кинувся навперейми раптово знавіснілій юрбі. (В. Малик)
Андруся зовсім прорвало: – Та перестань мені скиглити! – зірвався зі стільця, підскочив до неї знавіснілий. (І. Нижник)
[Лартій:] Кров'ю Стікаєш ти і рвешся в січ криваву, Як знавіснілий. (Д. Павличко, пер. з тв. В. Шекспіра)

у знач. прикм. Розлютований, озвірілий (про людину, тварин). Приклади

Іван схопив його .. з такою ж силою, з якою колись на мосту зупинив знавіснілого коня. (Л. Юхвід)
Невже Бог .. допустить, щоб він, Щепкін, кинув театр, Полтаву і поїхав у Красне, став перед очі знавіснілої володарки і міряв їй землю? (Б. Левін)

у знач. прикм., перен. Розбурханий, шалений (про явища природи). Приклади

Він ніколи не бачив довкола себе такого знавіснілого моря. (П. Загребельний)
Зайвої шибки не було.., довелося дірку заткнути подушкою .. Знавіснілий вітрюган шарпав її, вириваючи з рук. (В. Чемерис)
Аж ніяк не рятують [тополі] від знавіснілого дощу. (Ю. Андрухович)

у знач. прикм. Який дуже набрид, остогиднув. Приклади

Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття І самовладців знавіснілий крик. (М. Бажан)
Знову похмурі кам'яниці колоністів на обрії, знову знавісніле дзижчання “дум-дум” над головою, колона зупинялась, розгорявся бій. (О. Гончар)
Я не знаю, чи порву сліпе Оцього болю знавісніле коло. Я, мабуть, завинив тобі себе, Та вже, напевно, не віддам ніколи. (П. Гірник)
До панотця її погнала вже просто незмога довше всидіти в до решти знавіснілій хаті, де, здавалось, іще трохи – й зачне [Ганнуся] дряпатися од безвиході в стіни, рвучи на собі волосся. (О. Забужко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.