ЗНАВІСНІЛА — СЛОВОЗМІНА
знавісні́ти
| Інфінітив | знавісні́ти, знавісніть | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | знавісні́ймо | |
| 2 особа | знавісні́й, знавісні́й-но | знавісні́йте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | знавісні́ю | знавісні́єм, знавісні́ємо |
| 2 особа | знавісні́єш | знавісні́єте |
| 3 особа | знавісні́є | знавісні́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | знавісні́в | знавісні́ли |
| жін. р. | знавісні́ла | |
| сер. р. | знавісні́ло | |
знавісні́лий який утратив розум, почуття міри; озвірілий; остогидлий
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | знавісні́лий | знавісні́ла | знавісні́ле | знавісні́лі |
| родовий | знавісні́лого | знавісні́лої | знавісні́лого | знавісні́лих |
| давальний | знавісні́лому | знавісні́лій | знавісні́лому | знавісні́лим |
| знахідний | знавісні́лий, знавісні́лого | знавісні́лу | знавісні́ле | знавісні́лих, знавісні́лі |
| орудний | знавісні́лим | знавісні́лою | знавісні́лим | знавісні́лими |
| місцевий | знавісні́лому, знавісні́лім | знавісні́лій | знавісні́лому, знавісні́лім | знавісні́лих |
знавісні́лий
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | знавісні́лий | знавісні́ла | знавісні́ле | знавісні́лі |
| родовий | знавісні́лого | знавісні́лої | знавісні́лого | знавісні́лих |
| давальний | знавісні́лому | знавісні́лій | знавісні́лому | знавісні́лим |
| знахідний | знавісні́лий, знавісні́лого | знавісні́лу | знавісні́ле | знавісні́лих, знавісні́лі |
| орудний | знавісні́лим | знавісні́лою | знавісні́лим | знавісні́лими |
| місцевий | знавісні́лому, знавісні́лім | знавісні́лій | знавісні́лому, знавісні́лім | знавісні́лих |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.