ЗМИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗМИНА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗІМ'Я́ТИ, рідко ЗМ'Я́ТИ, зімну́, зі́мне́ш, док.
що.
Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, робити нерівним, пом'ятим; м'яти (у 3 знач.).
Приклади
- Чайка кидав олівця, нервово зминаючи списані паперові серветки: хіба Талочка це зрозуміє? (Д. Бузько)
- Хто мав у себе папір, той не спав ночі, щоб його не зім'яти, щоб, сохрани, Господи, не поруйнувати печаті. (Г. Хоткевич)
- Приміряла [внучка віночок] ще раз і стала казати: “Уже й занесіть ви... я ж можу зім'яти!”. (С. Олійник)
- Під копитом змина понадземна відплата і старі письмена, і нові письменята. (І. Римарук)
Скуйовджувати (волосся).
Приклади
- Губернатор подумав трохи, зім'яв собі чуб .. і каже: – Так, ваша правда. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- В неї коси зм'яла веремія. (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
що.
Бгати, жмакати що-небудь жужмом.
Приклади
- Мене то кидало в холодний піт, то обсипало жаром, тоді я зривала із себе плед, зминала його ногами. (В. Шкляр)
- Аркуш з персональною анафемою і “побажаннями всіх благ” .. роздратовано зминаю і жбурляю до мийки. (Любко Дереш)
- Зм'явши, я викидаю подерту ганчірку геть за вікно. (В. Домонтович)
- Арсен зім'яв телеграму й жбурнув у кошик. (Л. Дмитерко)
- А бабуся кінчик хустки зім'яла у жмені. – І ви всього не знаєте, хоч і дуже вчені. (П. Глазовий)
- Зірвану квітку маку зім'яв у долоні, пучками почав розчавлювати масні пелюстки. (Г. Колісник)
кого, що.
Дуже ушкоджувати, пошкоджувати ударами, поштовхами; бити, псувати.
Приклади
- Пароплав міг налетіти на шлюпку і зім'яти її, а разом ударити по шхуні. (М. Трублаїні)
- Вони знали, що на нього [очерет] наляже здоровенна крижина, зімне, закрутить і похоронить у глибині. (Григорій Тютюнник)
- Одним снарядом зім'яли кришку люка. (Микита Чернявський)
безос.
Приклади
- Він падав нерівно, аж поки вдарився спиною об дерево, а головою об схил. Миттю зім'яло в клубок і, перекинувши, потягло наниз. (В. Барка)
- Я врізався йому [авто] в бік, і дверцята зім'яло, мовби вони були з картону. (Л. Кононович)
що.
Покривати складками, зморшками (обличчя).
Приклади
- Твердим ударом тьму дверей продерши, в ребристій сталі заревли вітри. Мороз зім'яв, пожмакав, згріб лице. (М. Бажан)
- Роки зім'яли її обличчя. (із журн.)
що.
Пригинати, притоптувати до землі (рослини).
Приклади
- Щоб не зім'яти польову волошку, ходити треба обережно. (із журн.)
кого, розм.
Збивати кого-небудь з ніг, притискати до землі, придавлювати.
Приклади
- Раптом страшний грім і грюкіт зім'яв його, оглушив, кинув на вогку землю. (В. Собко)
- Тут [на ярмарку], якщо заґавишся, то зімнуть тебе вмить, перейдуть, затопчуть. (О. Гончар)
кого, що.
Швидким натиском порушувати бойовий порядок, розладнувати чиї-небудь лави.
Приклади
- Остюкова сотня, наче опечена, кар'єром налетіла на греків, зім'яла довговухих коней, вислизнула з пастки, помчала на з'єднання з рештою кінноти. (Ю. Яновський)
- Юрма стрільців і козаків хлинула в пролом, зім'яла на своєму шляху приглушених і наляканих вибухом яничарів, покотилася по крутому схилу вниз, до Калинового мосту. (В. Малик)
- Найманців зім'яли й вирубали мало не до ноги. (Д. Міщенко)
- Козаки, порівнявшись з редутом, блискавично зім'яли варту. (В. Чемерис)
Перемагати кого-, що-небудь, ламати опір.
Приклади
- Основними силами форсував [хан] річку Рабу і рушив на захід, зминаючи на своєму шляху, як солому, невеликі австрійські залоги по містечках. (В. Малик)
- Вперед пішли солдати і зім'яли Ворожу силу. (М. Рильський)
кого, що, перен.
Морально ламати, подавляти.
Приклади
- Самодержавний устрій зминав намагання отаманів захистити демократизм чорноморців. (Д. Білий)
- Але що варто було оцьому дідуганові прилюдно осоромити мірошника, зім'яти його гордість. (М. Стельмах)
- То були сльози страху за Андрія, який ще не одужав, і радості його прозріння, і надії на прийдешні дні. Тієї надії не могло зім'яти ніщо. (Ю. Мушкетик)
- Коли любиш, тебе піднесе у небо або зімне і кине на дно провалля, спалить і зігріє, вивищить над світом і знищить у тартарах. (Ю. Покальчук)
тільки док., що.
Мнучи (див. м'я́ти 2), очистити певну кількість (конопель, льону).
Приклади
- – Ставай, Микито, .. конопель зімни, біжи, Микито, на город, зілля нарви.... (С. Васильченко)
ЗМИНА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Звертати з дороги.
Приклади
- – Чи далеко ще до Ладимирки? .. – Недалеко. Он туди просто й просто. Нігде не зминай і дійдеш аж до станції. (Т. Осьмачка)
- Окремі люди й невеличкі групки .. моталися дорогами, але, побачивши на перехресті двох безумців, що, напевно, .. чигали на них, зминали геть і чимчикували стороною.... (І. Багряний)
- Дивились [Коропов і Люба] одне на одного трошки докірливим закоханим поглядом, і ніхто з них не хотів першим зминути з дороги. (В. Земляк)
перед ким і без дод., розм.
Звільняючи для кого-небудь (місце, дорогу, прохід і т. ін.), відходити, відступати; поступатися (у 5 знач.).
Приклади
- Силою віяло від Мокеїча, від його розхристаних, загорілих .. грудей. Не зминав перед ярмарковими багачами – самі вони зминали перед ним. (О. Гончар)
тільки док., розм.
Минути, проминути (про час).
Приклади
- – І чим же ми за це тобі віддячимо? – казала так Бобренчиха не раз. А дні зминули. Знов у сурми грано. (Л. Костенко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.