БИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БИ́ТИ б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок.

з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. Приклади
  • Почув я в сінях важке ступання, якби дві довбні по підлозі били. (Б. Лепкий)
  • Тимофій бере долото, злегка сокирою б'є по ньому – робить зарубки. (М. Стельмах)
  • Десь кінь ірже, об землю б'є копитом. (Василь Шевчук)
  • Серце, тріпаючись, як пташка під сіткою, .. б'є й дзвонить у глуху дошку вашої груднини. (Панас Мирний)
Хлюпатися, плескати. Приклади
  • Глухо бив морський прибій у берег. (М. Трублаїні)
  • Хвилі легенько накочувалися на камінь – не били у нього, а наче огортали м'яким теплом. (із журн.)
кого. Завдавати ударів кому-небудь. Приклади
  • Хоча лежачого й не б'ють, То й полежать не дають Ледачому. (Т. Шевченко)
  • – Я був сирота... мене не любили, мене били, надо мною знущалися.... (М. Коцюбинський)
  • Батько здійма з себе ремінь, кладе Федька на стілець і починає бити. (В. Винниченко)
кого, що, по кому – чому, перен. Спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці, викривати кого-, що-небудь. Приклади
  • – Починайте бити ледарів і тих, хто їх покриває. (О. Корнійчук)
  • Шевченко має рацію, – сказав Гулак. – Найбільше зло – кріпаччина, і бити треба в неї. (Василь Шевчук)
чим, перен. Завдавати страждання кому-небудь. Приклади
  • – Побила б тебе лиха година, як ти мене б'єш на старість отими словами! (М. Коцюбинський)
чим і без дод., перен. Карати кого-небудь. Приклади
  • Я бив вас посухою та зеленячкою [борошнистою росою], сарана жерла безліч ваших садків й виноградників ваших, та ви не вернулись до Мене, – говорить Господь. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Він [Іван Іванович] мусить бити всякого, хто так чи інакше піде проти самокритики. (М. Хвильовий)
кого, що. Завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. Приклади
  • Щоб цього [поневолення] не сталося, треба організовано бити ворогів і сміливо боронити рідну землю. (з переказу)
  • – Читав я книжку по історії, все в ній сказано, як ще наші предки, запорозькі козаки, били німецьких рейтарів. (П. Панч)
кого, що. Позбавляти життя, убивати кого-небудь. Приклади
  • Троянці, як чорти, озлились, Рутульців били наповал. (І. Котляревський)
  • – Коли забить, то бийте, а ні, то пускайте. (Марко Вовчок)
Полюючи, забивати дичину. Приклади
  • Він левів полює, левіафанів ловить, б'є пташок. (Леся Українка)
  • Більше всього промишляв [Денис] полюванням. Літом бив качок, зимою зайців. (Григорій Тютюнник)
Ударами по чому-небудь створювати звуки. Приклади
  • Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій. Десь далеко б'ють копита. (В. Сосюра)
  • Б'є дятел. Старанно, і довго, й нудно б'є. (Л. Дмитерко)
у що. Грати на деяких ударних музичних інструментах. Приклади
  • Музики грають, у бубон б'ють. (Марко Вовчок)
  • На кожну главу Євангелія в церкві на Великдень один раз б'ють у дзвінець. (з газ.)
Ритмічними ударами, дзвоном позначати час (про годинник). Приклади
  • На міській башті за перевалом тривожно дзвенить мідь. То б'є годинник. (М. Хвильовий)
  • Годинник б'є в кутку. (М. Бажан)
безос. Приклади
  • – Це скільки б'є? – запитав Саїд Алі у доглядачки. (Іван Ле)
Бемкати, звучати (про дзвін). Приклади
  • Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий, Нехай хмара На татари, А сонечко на христьяне [християни], Бий, дзвоне, бий! (Т. Шевченко)
Видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів). Приклади
  • Ніч була темна й задушлива, в хлібах дзвінко били перепели. (П. Панч)
Стріляти. Приклади
  • У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. (Сл. Гр.)
  • Десь за лісом б'є зенітка. (П. Тичина)
  • Він бив наводкою прямою. (В. Сосюра)
  • Повсталі побігли, їм услід люто били гармати. (з публіц. літ.)
що. Розбивати, розколювати на шматки. Приклади
  • П'є [Тимоха], гуляє.., пляшки, вікна б'є. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Шибки б'є [бешкетник], двері ламає. (Ю. Яновський)
  • Сухо кайло б'є блискучий антрацит. (В. Сосюра)
  • На Дону хтось б'є ломом лід, мабуть, вирубує ополонку для худоби. (Григорій Тютюнник)
Топтати, толочити. Приклади
  • Вона [Соломія] рвала його [очерет], ламала, крутила і била ногами. (М. Коцюбинський)
у сполуч. з ім., що. Певним способом виготовляти або обробляти що-небудь. Приклади
  • Бити масло.
З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); витікати сильним струменем. Приклади
  • З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак .. впливало до потока. (І. Франко)
  • У всі щілини й дірки [котлів] з шумом і свистом б'є пара. (В. Еллан-Блакитний)
  • Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив, що з товстої труби могутнім чорним струмом б'є нафта. (І. Цюпа)
  • Газовий фонтан заввишки понад 100 метрів бив протягом двох місяців. (з газ.)
перен. Приклади
  • Там ще сотні рентгенів б'ють напряму. (В. Яворівський)
  • Страх і досі бив йому з очей. (П. Панч)
З особливою силою діяти на органи чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про запах, світло і т. ін.). Приклади
  • У вікна било полудневе проміння. (М. Коцюбинський)
  • Стебло зелене, як рута, пахне квіттям і розчиною, а така від нього гарячка б'є, аж у носі крутить. (Б. Лепкий)
  • Вогонь бив мені в обличчя. Я не міг затулити очей. (Ю. Яновський)
перев. безос., від кого – чого, перен. Яскраво виражатися зовнішніми ознаками (про риси характеру, властивості і т. ін.); випромінюватися (у 2 знач.). Приклади
  • На її погляд, він був гарний: од його високого чола били чесність і шляхетність. (М. Коцюбинський)
  • Якою силою, якою завзятою нездоланною вірою б'є від цього юнака. (О. Гончар)
кого. Трясти, трусити (про сильний вияв хвороби, люті і т. ін.). Приклади
  • Очі горіли огнем, уста тремтіли, і вся вона трусилась, мов трясця її била. (Панас Мирний)
  • Сама [Тася] не знала – від збудження чи від холоду – її била лихоманка, лише в метро трохи зігрілась і заспокоїлась. (Л. Дмитерко)
безос. Приклади
  • Змерзла я – так мене й б'є. (із журн.)
розм. Сіпатися, пульсувати. Приклади
  • Спазма перещіпнула голос. Коло ока б'ють живчики. Я зараз заплачу. (М. Коцюбинський)
по чому, перен., розм. Завдавати шкоди, негативно позначатися. Приклади
  • Усі снодійні б'ють передусім по швидкому сну. (із журн.)
на кого – що, перен., розм. Розраховувати на кого-, що-небудь; мати на увазі щось. Приклади
  • Розумний б'є на те, що справді в нього є, а дурень думкою, як кажуть, багатіє. (Л. Глібов)
  • – Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу. (Ганна Барвінок)
кого, що. Виводити з гри, забирати фігуру або карту противника. Приклади
  • Захищаючись, чорні б'ють слона. (з навч. літ.)

БИЛО́ а́, с., діал.

Стебло. Приклади
  • На однім билі [кукурудзи] по два стрюки було. (Сл. Гр.)
  • Струнке било. Листя синяво-зелене. На довгих черешках поодиноко цвіти [квіти], що як кров свіжа. (Уляна Кравченко)
Гілка дерева. Приклади
  • Схилились дерева... На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї. (Л. Дмитерко)

БИ́ЛО́ би́ла́, с.

Бокова опора, крило у саней. Приклади
  • Довгі била.
Верхня бокова перекладина воза, що служить опорою при перевезенні снопів, соломи і т. ін. Приклади
  • Снопів накладено по самі била. (із журн.)

БИ́ЛО а, с.

Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів. Приклади
  • – Я йому як у било б'ю: женись та женись. (Сл. Гр.)
  • Дівчина Роксана .. б'є у било на сполох. (Ю. Яновський)
  • Десь в било б'ють за звичаєм пустельним. (Л. Костенко)
Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал. Приклади
  • Біля рейки під грушею зняв [Лука] з гілки било і закалатав. (А. Головко)
  • Видирав било із дідових рук сам Володька. (А. Дімаров)
Серце дзвона. Приклади
  • Марко поторгав рукою дзвін, злегенька гойднув било, і мідь .. обізвалася низьким співучим голосом. (М. Стельмах)
техн. Товкач у маслоробці, деталь барабана в машині і т. ін. Приклади
  • До маслоробки пристосували била. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.