ЗМАГАННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Дія за знач. змага́тися¹ 1. Приклади

Маленький Саїб був дуже розумний хлопець і вчився так добре, що незабаром став трохи не розумнішим за свого напутника і вчителя, забивав баки в змаганнях Гарунові-паші. (І. Нечуй-Левицький)
Вже й вікна засвітились де-не-де, та відступитись день ніяк не хоче! Навколо мене ще змагання йде між денним блиском і вогнями ночі. (Н. Забіла)
Між Какорою і Сивооком тривало щось мовби змагання: хто кого? Може, саме завдяки тому багаторічному змаганню зайшли великі зміни й у Сивооковім характері. (П. Загребельний)
– Все наше життя якесь змагання. Все воюємо, все воюємо, але в житті особистім... Хочеться мати когось такого, з ким би не був підозріло-насторожений. Душі все-таки треба відпочивати. (Валерій Шевчук)

Зустріч для здобуття першості з якого-небудь виду спорту. Приклади

Хто хоч раз був на футбольному змаганні, той добре знає, що ніде так пристрасті не закипають, як на футболі. (Л. Дмитерко)
Микита вирiшив створити свою дитячу футбольну команду й викликати на змагання команду дачникiв. (М. Циба)
Змагання воїнів-спортсменів мало відбутися на закритому стадіоні в містечку німецьких металургів. (О. Шугай)
– Що б ви найдужче хотіли побачити, Енді? – Веслярські змагання Кембридж – Оксфорд, сер. (Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека)

перен. Суперництво протилежних або ворожих сил; боротьба (у 2 знач.), двобій. Приклади

Проти діла соромно#го Виступає слово праве, – Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве! (Леся Українка)
У мовчазному змаганні з бурею застигли млини. (І. Кириленко)

Те саме, що бій 1, 2. Приклади

Любо дивитись на чвари війни, на криваве змагання, Що у долині кипить, коли сам непричетний до бою. (М. Зеров)
У темряві клекотіла-бушувала кривава січа .. Жарке змагання було біля хат і землянок, де скупчилися драгуни, попід фортечними стінами. (В. Чемерис)
[Антоній:] Ходім, царице. Ще снаги в нас досить. В бою я смерть у себе закохаю, З її косою ставши на змагання. (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра)

Зіткнення протилежних думок, почуттів і т. ін. (у свідомості, душі кого-небудь). Приклади

Видублене знегодами обличчя [Старого] було дрiбно посiчене зморшками. Мабуть, почало старiтись не на повiтрi, а десь в кабiнетних сутiнках, в'янучи вiд душевних змагань i переобтяжень. (Р. Андріяшик)

розм. Те саме, що сва́рка. Приклади

Геть набік всі чвари й змагання бридке, Що нас роз'єднало в “дні они”! Всі разом повстаньмо за право людське.... (М. Старицький)
Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає. (Панас Мирний)
Зять був так само самостійний і запопадний; почалось змагання в сім'ї, потім колотнеча. (І. Нечуй-Левицький)

діал. Намагання. Приклади

Ми бачили майже у всіх наших новіших поетів щире змагання – визволитися з пут шаблону. (І. Франко)
Чому ж вагаюсь я розкрить свої змагання, Усю пожежу дум моїх?... (О. Олесь)
Жіночий інстинкт .. керував Талочкою в її поведінці з Чайкою .. усупереч Талоччиним змаганням провадити свою надуману гру. (Д. Бузько)

Прагнення. Приклади

Мені не бачити вас більше, Украйни милої лани! .. Докупи з людом не брести, Не поділити з краєм бідним Змагань до певної мети. (П. Грабовський)

ЗМАГА́ННЯ я, с.