ДВОБІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДВОБІ́Й бо́ю, ч.

Бій, боротьба двох супротивників за викликом одного з них; поєдинок. Приклади

Ходять струни як з барвінку, одна другу кличе! Двобій Мстислава з Редедею оспівує тепер старий соловейко. (К. Гриневичева)
Два араби, озброєні кривими шаблями й металевими плитами, малими, як тарілка, скочили проти себе в дикім двобою. (О. Назарук)
Це була нелегка боротьба, що нагадувала двобій із гідрою. (Ю. Іздрик)
Ще скажу я – в час двобою, Коли смерть зове на герць, – Знай, мина війна війною, Не здолавши вірних серць. (П. Усенко)
У приміщенні було тихо, але тиша та здавалася страшнішою грому, бо тут, у цьому непорушному тілі, відбувався двобій між життям і смертю. (О. Бердник)

Збройне зіткнення, боротьба двох ворожих сил. Приклади

Сухий брязкіт зброї провіщав, що вороги зійшлися .. в останньому смертельному двобої. (Я. Качура)
Це знову напад? З ворогом двобій? Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! (П. Тичина)

перен. Боротьба думок, поглядів. Приклади

– Несподівано ми встряли з ним у дискусію .. Це був прекрасний мітинговий двобій. (Ю. Яновський)
Сповнена по береги зала без великого напруження стежила за адвокатським двобоєм. (І. Кулик)
Це була дуель на думках, двобій розумів у вируючому круговороті емоцій.... (О. Авраменко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.