ЗЛОЮ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗЛИЙ зла, зле.

Сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер). Приклади
  • – О сину!.. Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (І. Котляревський)
  • [Явдоха:] Скільки ти не знай, а як у тебе серце зле, то й те, що знаєш, – не на добро воно людям, а на лихо та на безголов'я піде. (Панас Мирний)
  • Він, як і всі його предки, що споконвіку жили над Дніпром, вірив у те, що на світі є боги добрі і боги злі. (С. Скляренко)
у знач. ім. злий, зло́го, ч.; зла, зло́ї, ж. Злобна людина. Приклади
  • І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть. (Т. Шевченко)
Сповнений злості, гніву, сердитий на кого-, що-небудь. Приклади
  • Кіт Вовкові сказав: .. “Біжи ж, аж ген живе Трохим!” “Трохим? боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко!”. (Л. Глібов)
  • Зайшов [генерал] до хати розчервонілий, злий, навіть не привітався до Устима. (В. Кучер)
  • – Всі на мене злі, а я ще зліший, – засміявся Джмелик. (Григорій Тютюнник)
  • Хазяїн не знає, який я йому подарунок готую, він теж у нас надто нервовий та злий останнім часом. (А. Кокотюха)
Надзвичайно лютий, хижий, кровожерний (про тварин). Приклади
  • Син кинувсь до неї, мов злий, роздратований півень. (І. Нечуй-Левицький)
  • Бачить хлоп, що сам не зможе Злого лиса доконать, Ось почав він, що є сили, Жінку з хати викликать. (І. Франко)
  • [Сербин:] На калині тій між темними вітами злая гадина в'ється.... (С. Васильченко)
Який має лютий характер. Приклади
  • Кінь нашорошив вуха, нервово затупцював на місці і тихо, погрозливо заіржав. – Бач, який злий, – сказав капітан, – погляньте на нього. (П. Загребельний)
Викликаний, пройнятий злістю, злобою, злорадством. Приклади
  • Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. (Номис)
  • [Олеся:] Коли ж тут раптом обхопить, мов перевеслом, інша глумлива та зла думка. (М. Кропивницький)
  • Працюй же, друже мій, у людство вір, Грудьми ставай назустріч злій погрозі. (М. Рильський)
  • – То почекай, Любо, щось маю сказати! – пізно схоплюється Салоган. – А ви своїй жінці скажіть! – з-за плеча кинула злий смішок. (М. Стельмах)
У якому виявляється жорстокість, нещадність. Приклади
  • Пан слідчий глибоко переконаний, що вони .. не мали злого наміру вчинити перед державою злочин. (С. Чорнобривець)
Який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий. Приклади
  • Залаяла [Дідона] Енея так: .. Щоб доброї не знали долі, Були щоб з вами злії болі, Щоб ви шаталися повік! (І. Котляревський)
  • А там десь геть її дочка мала В гарячці злій без пам'яті металась. (М. Старицький)
  • [Едіта:] Вчителю шановний! Ви не одійдете від мене в гніві, не завдасте такої злої кари мені за необачність мого сина. (Леся Українка)
  • Він коло неї [полонянки] все блукає, Кляне він долю в злій журбі.... (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна)
Поганий, несприятливий (про певний період). Приклади
  • Він вважав для себе цей рік злим. (Н. Рибак)
  • Ми удвох дивились “Катерину”. Слухали тяжкі її жалі, День її недовгий, злу годину В давнім, у Шевченковім селі. (А. Малишко)
  • – Злі часи настали! – почувся голос, і мама оглянулася. По голосу не можна було впізнати, хто це сказав. (І. Чендей)
Нещасливий. Приклади
  • Зле безталання Зострінеться всюди, І на шляху, і без шляху. (Т. Шевченко)
  • На якусь мить їй навіть привиділось, що це він і є, що це їх разом зла доля закинула в цю страхітливу пастку [полон]. (Ю. Бедзик)
  • Це був злий, несправедливий присуд долі, який упав саме на цей шмат Божої землі. (Ю. Мушкетик)
Який містить у собі або несе людям зло; згубний. Приклади
  • – Жінко, пильнуй їх [синів], вони на дуже злій дорозі. (І. Франко)
  • На злото в трюмі – жде казна. Тебе, корсара, – зла тюрма. (Ю. Яновський)
  • Про що я думала тоді, коли злий фатум уже зависав над нами. (В. Шкляр)
Який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий. Приклади
  • Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі.... (М. Коцюбинський)
  • За вікном гуде тільки вітер злий. (В. Сосюра)
  • Жахів спиняючи гонитву і сили стримуючи злі, ми ведемо невтомну битву за мир народів на землі. (М. Упеник)
  • Тільки б материні рукавиці надіти, бо вгорі вітер злий, геть руки застуденіють, не втримаєшся. (В. Дрозд)
розм. Шкідливий, отруйний. Приклади
  • Зо злої трави не буде доброго сіна. (Номис)
  • – Візник вилаявся. – Зі злої трави лихе й сіно. (Р. Андріяшик)
  • Зле сім'я.
  • Злий кукіль.

ЗЛЕ присл.

Те саме, що зло2. Приклади
  • Василь Гнойовий різко відкидає сокиру на траву й зле питає: – Хто така? (Є. Гуцало)
  • – Здається, ти знаєш їм ціну, – досить зле кинув Антон. (О. Тесленко)
  • Дорогою ми мовчали, при цьому, здається, мовчали зле. (Ю. Андрухович)
  • З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети. (А. Головко)
Погано, недобре. Приклади
  • Віз перевернеш, сніп зле зв'яжеш – Три шкіри спустять гайдуки. (І. Франко)
  • [Бабуся:] Хай занадто не белькоче [Індик], Крил без толку не волоче, Бо розсердиться Ведмідь, І скінчиться зле обід. (О. Олесь)
  • Підрісши, Марта ніколи не думала зле ні про матір, ні про батька. (Б. Харчук)
  • Сьогоднi перемив увесь посуд, на працю через те спiзнився, а вона тiльки й сказала, мовляв, ти зле вичистив пательню. (О. Забужко)
у знач. ім. зле, зло́го, с. Те саме, що зло1 1. Приклади
  • [Кнур:] Хіба ж я чого лихого їй жадав, хіба ж я зле замишляв? Я ж хотів, як краще.... (Панас Мирний)
  • – Вчора звів одного на зле, сьогодні другого, завтра третього. (Є. Кротевич)
  • – Не годиться у цей весільний день згадувати зле.... (І. Пільгук)
  • – Чого він не відвертається від того, хто робить другому зле, а сам гараздує? (М. Матіос)
  • – Бачите, як говорити по правді.., не майте цього за зле. (Л. Кононович)
у знач. пред., кому і без дод. Про несприятливі, погані умови, обставини життя і т. ін.; погано. Приклади
  • – Йому не вгодиш; переступи – зле, не доступи – зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський)
  • – Спасибі тобі, могутній пане. Нічого не бажаємо, лиш волі... Пусти нас... – Хіба вам зле в мене? (А. Чайковський)
  • – Чи хутко поїдемо звідси? – питався він. – А хіба що? – Як собі хочете, а мені тут зле. (Ю. Смолич)
у знач. пред., кому і без дод. Про поганий фізичний або моральний стан людини. Приклади
  • Я стаю на хвилинку, щоб тільки перекласти шинку на другу руку, і відчуваю раптом, що мені зле. (І. Микитенко)
  • Федько вже те не бачив, йому потемніло в очах і стало зовсім зле. (Є. Доломан)
  • Так тобі кепсько, так тобі зле, що й сказати не можна. (В. Нестайко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.