ПОГАНО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Присл. до пога́ний 3, 5. Приклади

Не так, як слід, як треба, як хотілося б і т. ін. Приклади

Як мать погано орать, то краще й в поле не ходить. (Номис)
Семен соромився вихопитись з якимсь “панським” словом, бо йому здавалося, що воно ще поганіше бринітиме, ніж з уст Романкових. (М. Коцюбинський)
– Шовкун, я дуже погано поводилась на вогневій? (О. Гончар)
Гнат бачив, що діло повертається погано. (Григорій Тютюнник)
Дмитрик чує дитячим серцем, що так погано чинити, як вони чинять. (М. Коцюбинський)
Люди з .. погано схованою цікавістю поглядають на чужинця. (Г. Хоткевич)
– Е, ні, тітусю, погано ти знаєш свого небожа. (А. Головко)

у знач. пред. Варте осуду. Приклади

Не знала вона, що то гарно, що погано, що треба робити, що ні, що соромно, що не соромно. (Панас Мирний)
Вони .. в простих хустинках і нешироких бідняцьких спідничках, з-під яких виглядають білі пружечки вишитих підтичок. І це вже не так погано, а то скоро міський крам до решти витолочить дівочі квіти на селянському полотні. (М. Стельмах)
– Нехай буде Голий, Так і пиши! – Ні, погано! (Т. Шевченко)
Погано се тим, що може розхолодити до праці людей. (Леся Українка)
– За це він у вас молодець, що за правду стоїть. Та от погано тільки, що сам іноді брехні не цурається. (А. Головко)

у знач. присудк. сл. Важко, негаразд у якому-небудь відношенні. Приклади

Без голови рукам і ногам погано. (прислів'я)
Казав [лікар].., щоб я покинув горілку пити, а то погано буде... (І. Нечуй-Левицький)
– Як же там на війні? – Погано, Тимку... Людей убивають... (Григорій Тютюнник)
– Що се, Варко, таке тобі? Чого се ти така стала? – Так чогось, – кажу, – погано... сама не знаю чого. (Панас Мирний)
– У нього давно застуджені нирки. Та хіба його можна умовити [лікуватися] !! А тепер йому погано. (З. Тулуб)

у знач. присудк. сл. Недобре, зле (про неуспішний хід справ, несприятливу, неблагополучну обстановку). Приклади

– Трохим? боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко. – Погано ж!.. Ну, а чи не прийме Клим?.. (Л. Глібов)
– Де живеш, куличе? – В болоті. – Там же погано? – Я привик. (Номис)
– Чим у нас тут погано? Тут, коли спека, так уже спека! Коли вітер, так уже вітер! Роздолля, простір, де хочеш, там і сідай... (О. Гончар)

у знач. ім. пога́но, невідм., с. Відмітка, оцінка, що відбиває низький рівень знань, незадовільну поведінку і т. ін. Приклади

Через годину вона викликала його і, намагаючись надати своєму голосу лагідності, сказала: – Я поставила вам “погано”. (Григорій Тютюнник)

ПОГА́НО