ЗЛОМ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗЛОМ у, ч.

Дія за знач. зломи́ти 1, 4 і стан за знач. зломи́тися 1; злам (у 1 знач.). Приклади
  • Усі двері й вікна на терасу та до кімнат принцеси були позамикані. Ніде ні сліду злому замків. (В. Винниченко)
  • Слабкість системи безпеки гаджетів потенційно може надати зловмисникові час на злом для отримання доступу до відомостей, облікових записів електронної пошти і, ймовірно, банківських рахунків користувачів. (із журн.)
Місце, в якому що-небудь зломлено; злам (у 2 знач.). Приклади
  • На нерівному зломі у звивистих тріщинах і заглибинах уламка виднілася незвичайна бура плісень. (В. Владко)
  • Язичок наскрізь проіржавленого замка [на скриньці] і другу завіску зламано нещодавно – метал на зломі навіть не потьмянів. (М. Дашкієв)
  • Майбутнє – центр думок, настро#їв, Майбутнє – збіг життя і марень, Пройшов немало гір і зломів, Я їв і галушки, і камінь. (М. Семенко)
  • Виблискують зломами кришталю прохолодні й співучі джерела. (Н. Королева)
Поворот, згин чого-небудь під кутом; злам (у 4 знач.). Приклади
  • Трохи розтулені губи посохли й застигли в такому неповторному зломі, немов опалила їх блискавка, вдаривши з неба. (О. Довженко)
  • Внизу сутеніло, а вгорі, за темною смугою лісів, здіймались крутими зломами вершини гір. (П. Колесник)
  • Сонце зайшло, але захід іще червоний. На червоному тлі вирізьблюються рухливі й ритмічні зломи пташиних крил. (А. Шиян)
  • Губи йому потріскалися, обличчя стемніло, лущилося, чорні, з крутим зломом брови поруділи, вигострилися. (Ю. Мушкетик)
перен. Рубіж, перехідна межа. Приклади
  • На зломі романтизму і реалізму посуворішала муза нашого поета [Тараса Шевченка]. (В. Русанівський)

ЗЛО зла, с.

Що-небудь погане, недобре; протилежне добро. Приклади
  • Не платіть злом за зло або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на все це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Лисиця так Сові казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить; В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! (Л. Глібов)
  • Огнище те – любов до країни своєї, до свого народу; світло – то ідея, що дала зміст життю, то свідомість своїх обов'язків; тепло – віра в перевагу добра над злом, правди над кривдою, світла над темрявою.... (М. Коцюбинський)
  • – Бідні були, скажу, і дуже сердиті, бо зла назбиралося на нашу голову сила-силенна за сотні літ.... (О. Довженко)
рідко мн. зла, зол. Нещастя, лихо, горе. Приклади
  • Лети ж, моя думо, моя люта муко. Забери з собою всі лиха, всі зла. (Т. Шевченко)
  • Отже, з усіх зол нам треба взяти менше, аби потомство нас не проклинало. (Г. Хоткевич)
  • Війна для тата була злом з усіх зол і мірилом усіх мірил. (Г. Тарасюк)
Почуття роздратування, гніву, досади; злість; розлюченість. Приклади
  • Він, не знаючи, куди подіти зло, що поволі заливає його, напався на Марка, що той буцімто погано ганяє волів. (Григорій Тютюнник)
  • Поспішають дружинники, бо кожен з них носить у серці зло на ворога. (А. Хижняк)
  • Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. (М. Вінграновський)
  • Не тримаю на них зла, бо моє зло – моя кара, що обертається чужим злом проти мене. (А. Дністровий)

ЗЛО присл.

Злісно; зле. Приклади
  • – Що ти кажеш? – спитав дячок. – То кажу, – зло усміхнувся той, – що інший страждає, а другий здається. (М. Хвильовий)
  • Ніяково почувала себе дівчина й тоді, коли він при ній ганив і зло висміював своїх товаришів-художників. (В. Козаченко)
Розлючено, сердито. Приклади
  • – Подивися на свою кралю!.. Бач, як її нарядили! – зло гукала прикажчикова жінка. (Панас Мирний)
  • А чоловіки хором: – Кажеш, землеміри вже наїхали? – Да, плани вже складають. – Диво! А в нас... – хтось лайнувся зло і сплюнув. (А. Головко)
  • – Ей, хазяї, напоїть Тихоню! – вигукнув Петрик, зло прицвьохнувши батіжком. (В. Земляк)

ЗЛАМ у, ч.

Дія за знач. злама́ти 1, 4 і стан за знач. злама́тися 1, 3–6. Приклади
  • Деревина ясена характеризується міцністю на злам і стиснення. (з навч. літ.)
Місце, в якому що-небудь зламано. Приклади
  • На Дону .. коловся лід і павичевим пером виблискував на свіжих зламах. (Григорій Тютюнник)
  • В руках він стискав ще не обстругану палицю: з одного боку свіжо білів злам, з другого – звисало коріння. (А. Дімаров)
  • Плитки, сформовані з добре відмоченої глини, в зламі мають білий або біло-рожевий колір. (з наук.-попул. літ.)
Часткове або повне порушення цілості кістки в людей і тварин; перелом. Приклади
  • При зламах кісток, а також туберкульозі кісток роблять обкладання з пасти коренів живокосту. (з наук.-попул. літ.)
Поворот під кутом, вигин чого-небудь. Приклади
  • Рисунок людської рішучості і волі У зламі їхніх губ, в простім вогні очей. (М. Бажан)
  • На зламі траншеї Черкасов спіткнувся і мало не впав. (В. Собко)
  • Ось гострий злам на бровах поступово вирівнявся, а очі ледь помітно усміхнулися. (М. Руденко)
  • Злам стіни сараю і великої голуб'ятні створювали затишний закапелок. (Ю. Логвин)
перен. Різка зміна, крутий поворот у розвитку чого-небудь. Приклади
  • Знав він і те, що в хвилини вагань і зламу настроїв зайва віддана людина багато важить. (З. Тулуб)
  • Настали дні великого історичного зламу. Наші війська вели наступальні бої, наближаючись до української землі. (Л. Дмитерко)
  • Улас відчував, що в його душі назріває великий злам. (Григорій Тютюнник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.