ЗЛОМИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗЛОМИ́ТИ омлю́, о́миш; мн. зло́млять; док.

що. Док. до ломи́ти 1; зламати (у 1 знач.). Приклади
  • Тут йому треба було двір промітати .. або побігти на торг купити на шага голок, коли хазяйка зломила голку. (Марко Вовчок)
  • [Платон Гаврилович:] Та я тобі не подарую ще того, що ти мені на тому тижні щепу зломив. (С. Васильченко)
  • – Треба ж мені посидіти тихо, а то знову крісло зломлю. (Ю. Яновський)
безос. Приклади
  • І сказав вербі Данило: – Вербо, щоб тебе зломило! Мого рака не ховай! (І. Франко)
Порушити частково або повністю цілість кістки, кісток. Приклади
  • Ламай собі білі руки, Та не зломи пальця! (П. Чубинський)
  • Покотилася я в рів, – а кісточка в нозі хрусь! Зломила ж оце я, думаю, ногу! (І. Нечуй-Левицький)
кого, що, перен., розм. Перемогти, здолати кого-, що-небудь (у боротьбі, битві і т. ін.); зламати (у 3 знач.). Приклади
  • Я сильний був, здоров, – о, як Бажав я кинутись стрілою І наложити головою, Зломивши ворога! (І. Франко)
  • Але наближалися нові угорські вояки, було їх багато, і не зломити їх Іванковим смердам та городянам. (А. Хижняк)
Подолати чий-небудь опір, упертість, примусити скоритися. Приклади
  • Бачурі не вдалося зломити впертість старого гідротехніка. Видно, що цю людину хтось довго кривдив, завдав їй чимало штурханів. (М. Чабанівський)
  • – Ви хочете зломити мене? – видавив, нарешті, з себе слово Петро. – Не зломите! Я не таке бачив у своїм житті і не злякався. (І. Багмут)
  • Аркадій Валеріанович бачив, як мінились обличчя, відчував, що сьогодні можна буде зломити лісовиків як не всіх, то частину, і голос його подобрішав. (М. Стельмах)
Позбавити кого-, що-небудь сили, енергії, волі і т. ін., знесилити фізично або морально. Приклади
  • [Дон Жуан:] Мене лякає тільки те, що може зломити волю. (Леся Українка)
  • Зломила неміч чумака-небогу. (Я. Щоголів)
безос. Приклади
  • Видно, я старіюсь, що так мене зломило за одну невдалу зиму.... (Леся Українка)
Приглушити, перемогти в собі які-небудь почуття, звички і т. ін. Приклади
  • – Катю, – підійшов він до неї. – То ж добре, що я зломив себе. Тепер я весь біля тебе. Що й казати, була в серці тріщина. (М. Руденко)
що, перен. Рішуче відкинути, зруйнувати, знищити або порушити що-небудь традиційне, звичне, усталене; зламати (у 4 знач.). Приклади
  • – Не зломлю, серце, закону, не буду більше дядини гнівити. (Ганна Барвінок)
  • Вони виділи, що в селі настає якась нова порода людей, що хоче зломити давні звичаї. (Л. Мартович)
  • Стадницький згодився дати строкарям торішню плату, тільки умова залишилася графська, навіть шостий пункт не вдалося зломити. (М. Стельмах)
Зіпсувати, спотворити (життя). Приклади
  • У їх домі ніколи не вживалося слово “тато”. “Він” зломив їм усім трьом життя. (Ірина Вільде)
що, перен., рідко. Недотримати чого-небудь обіцяного, даного, порушити його; зламати (у 5 знач.). Приклади
  • – Тримайся мене, Анно, як я піду! – промовив поважно [Михайло]. – А я тобі також слова не зломлю! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)
що, рідко. Загнути, вигнути під кутом, змінивши попереднє положення, вигляд; зламати (у 7 знач.). Приклади
  • Раптово зломив [Антонас] Матвієві руки вниз і зубами схватив пасмо його волосся на голові. (Мирослав Ірчан)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.