ЗДИВОВАНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗДИВО́ВАНИЙ а, е.
Дієпр. пас. до здивува́ти.
Приклади
- Діти – хлопчик і дівчинка – здивовані незвичайною обстановою, шептались поміж себе. (М. Коцюбинський)
- “Тому тебе багато й є, що тебе ніхто не п'є”, – казали колись чумаки, здивовані тим, що воли їхні не п'ють води з моря. (О. Гончар)
у знач. прикм.
Який здивувався.
Приклади
- Він тільки глянув на синка, що стояв біля дверей, здивований і вражений, не розуміючи, що саме відбувається. (І. Багряний)
- Здивований інженер розгріб кучу ціпком і побачив старанно закриті ящики з-під амоналу. (Б. Антоненко-Давидович)
Який виражає здивування.
Приклади
- Петро стояв і не зводив з Шестірного своїх здивованих очей. (Панас Мирний)
- Я бачу, о Альчесто, твій здивований жест. (М. Йогансен)
- Федір Стрипський пильним здивованим поглядом подивився на дочку. (С. Скляренко)
- У того був такий здивований вираз обличчя, ніби він не міг повірити своїм очам. (О. Авраменко, В. Авраменко)
Сповнений здивування; який містить у собі здивування.
Приклади
- – А коли я, Грицьку, скажу, що ти нам потрібний сьогодні? Що ти на це? І на Саранчукове здивоване запитання – на що саме потрібен, поділився [Федір Іванович] з ним своїми міркуваннями. (А. Головко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.