ЗБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗБИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗБИ́ТИ, зіб'ю́, зі́б'є́ш, док.

кого, що. Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого-, що-небудь. Приклади
  • Важко було йти глибокою водою. До того ж ураганний вітер, що задував збоку, збивав їх [матросів]. (М. Трублаїні)
  • Крен палуби такий великий, що, стрибаючи вже в повітрі, вони [крісла] збивають столик і самі з тріском падають на диван. (О. Довженко)
  • – Перекинеться [відьма] клубком, кинеться тобі під ноги, зіб'є тебе та й щезне. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ударом, поштовхом скидати кого-, що-небудь з когось, чогось. Приклади
  • Навіть не глянувши, старий збивав Аліка з пенька влучним ляпасом по потилиці. (О. Довженко)
  • Аркадій Валеріанович .. майстерним помахом арапника збиває з Майбороди високу чабанську шапку. (М. Стельмах)
  • За лаштунками співають парубки .. “Ой кінь ірже, води не п'є, І не буде пити, Дере вгору голівоньку, Хоче мене збити”. (М. Кропивницький)
Улучаючи кулею, осколком і т. ін., скидати кого-небудь із чогось (убивши або поранивши). Приклади
  • – Давай от що зробимо: зіб'ємо їхнього мотоцикліста. (В. Кучер)
  • Залп з-за возів збив із десяток кавалеристів, але строю вони не втратили і добралися до козацької фортеці. (Д. Білий)
Улучаючи, уражаючи чим-небудь те, що рухається в повітрі, змушувати падати додолу (птахів, літаки і т. ін.). Приклади
  • – От якби рушниця, – кажу я, – можна було б кілька штук з одного пострілу збити! (Остап Вишня)
  • Качок було так багато, що Лука Тихонович спокусився і влучним пострілом збив двох. (О. Донченко)
  • – Він залишив палубу есмінця останнім... Літака збив.... (В. Кучер)
що. Ударяючи, відокремлювати частину від чого-небудь; відбивати, стинати. Приклади
  • Грицько, повернувши на степ і посвистуючи, почав збивати цурупалком то вершки високої чорнобилі, то червоні головки будяків. (Панас Мирний)
  • Як досвідчений скульптор збиває кусочки мармуру, вирізьблюючи бездоганну постать, так і тренер усуває зайві рухи. (В. Собко)
  • – Хтось збив їй [корові] рога? – Та сама обломила. (М. Стельмах)
Ударяючи, відокремлювати що-небудь прикріплене, прибите. Приклади
  • Збий цей обруч з діжки. (Сл. Б. Грінченка)
Ударом, поштовхом змушувати падати (плоди, цвіт і т. ін.). Приклади
  • Вітер збиває білий цвіт з дерев. (Леся Українка)
  • Він ще й красти почав – у садочках. Побіжить оце до кого та й збива [збиває] яблука або груші. (А. Тесленко)
  • Павлові не терпілося, й він тичкою чи палицею збивав їх [горіхи] в зеленій шкаралупі. (М. Томчаній)
Струшувати (росу, сніг і т. ін.). Приклади
  • Дивлюсь увись, де зорі меркнуть знову, ще не збиває вітер з трав роси.... (В. Сосюра)
  • Ряженко обмів у сінях віником чоботи, збив шапкою сніг з чумарки. (І. Микитенко)
що. Зменшувати або усувати щось, припиняти вияв чого-небудь. Приклади
  • Бетонної смуги буде так мало, що при посадці горітиме гума на колесах літака, з них полум'я збиватимуть вогнегасниками.... (О. Гончар)
  • Прикладали [дівчата] змочені в воді ганчірочки до лоба [Ольги], щоб хоч трохи збити жар. (А. Хижняк)
  • Дощик в райдузі синій, Збивши спеку з доріг, Слідом нашій машині Три верстви перебіг. (А. Малишко)
що. Ударом, поштовхом викидати, вибивати що-небудь. Приклади
  • Панночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом. (Леся Українка)
  • Командир розмахнувся й так загримав у двері, що з них посипалися тріски. Він бив у них кулаком і кованим чоботом, збиваючи половинку з петель і гукаючи суворо громовим голосом: – Ану одкрий!!.. (І. Багряний)
  • Іван .. помчав стрілою темною вулицею, збиваючи ногами каміння. (Р. Іваничук)
  • Вибухом збило пороги, і шлак білими струменями полився з печі. (М. Руденко)
тільки док., кого, що, перен. Вибити ворога із зайнятих позицій. Приклади
  • Рота Федоренка збила перед собою посилений вночі заслін ворожої піхоти і вдерлася на плечах ворога у передмістя. (Я. Качура)
що. Різким рухом зсовувати, пересовувати що-небудь. Приклади
  • – Ех! – казав Харитон, збиваючи далеко на потилицю свого синього кашкета. (Ю. Смолич)
  • Окуляри збив [робітник] на лоба: “Непогана перша спроба...” Електричний молот б'є. (І. Муратов)
Зрушуючи, зсовуючи з місця, зморщувати, м'яти що-небудь. Приклади
  • Вже давно спав Юрасик, простягнувшись у ліжку, безцеремонно збивши ногами простиню. (Яків Баш)
Порушувати правильність, порядок чого-небудь, у чомусь. Приклади
  • “Збити крок!” Йти не в ногу. Інакше міст розхитається й розламається. Така сила ритмічного кроку. (П. Автомонов)
кого, що. Змушувати відходити куди-небудь, відхилятися вбік від напрямку руху. Приклади
  • Я з острова шубовсь у Дніпро, пливу, а течія назад зносить, пливу, а течія збиває. (Є. Гуцало)
  • Варта густо оточила їх [полонених], збила з дороги на стежку. (В. Кучер)
кого, що, перен. Змушувати відмовлятися від певного напрямку думок, переконань, здійснення чого-небудь. Приклади
  • – Я тобі говорю про батька. Його піддержує віра в Бога. Коли ти будеш збивать його з неї, як це робить Никодим, ти зробиш йому... зло. (В. Винниченко)
  • [Чирва:] Ні, ні, не збивайте мене, одріз [відріз] добра зброя, а моя рушниця – ще краща. (І. Микитенко)
  • – Заведеш на чужі краї нашу дитину. Вона не знатиме, що з нами буде, ми не знатимемо, що з нею. І довіку, може, вже не побачимося. – Збили Василя. (Панас Мирний)
  • Зате збити Костя з його думки мало кому вдавалося. (І. Багмут)
Спрямовувати що-небудь у певний бік. Приклади
  • Даремно бадьоривсь старий Гармаш, Хотів не вірити, збивав на лад громаду. (І. Багряний)
  • Віденці збивали журнал [“Громадський друг”] в бік “чистої теорії”. (П. Колесник)
  • – Справді, мені видалось, що ви чимсь стривожені, – сказав їй Гонтар. – А знаєте чо? – нарочито збив мову на жарти Марко Іванович. – Бабське прокинулось. (Яків Баш)
Підбивати на які-небудь учинки; підбурювати. Приклади
  • – То ви нас на грабіж збиваєте? (Іван Ле)
Змушувати втрачати послідовність думки, якої-небудь дії. Приклади
  • Коли ж тільки починав я таємну розмову, вона, як навмисне, збивала мене: то носом шморгне, то стусоне під бік свого сусіда. (С. Васильченко)
Змушувати помилятися; сплутувати. Приклади
  • На таке зведе [Харко], що хоч би тобі тут п'ять дяків співало, то він усіх зіб'є. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Булава:] Ваш дорожній вигляд мене спочатку був збив. [Ярчук (добродушно):] І правда, я поки що мало схожий на столичну людину. (І. Микитенко)
  • – Наука доказала вже багато: і походження людини, і походження світу. І ніщо не в силі збити цю науку, бо наука – це невгомонна праця розуму, мільйонів розумів.... (Мирослав Ірчан)
що. Ударом, тертям стирати що-небудь. Приклади
  • – Хто збив той напис, чи сперечник-владар, чи просто час потужною рукою, то невідомо. (Леся Українка)
Ударяючи, стираючи і т. ін., псувати (інструмент, деталь і т. ін.). Приклади
  • Є ризик збити різьбу на гвинті в процесі його укорочення. (із журн.)
Стоптуючи, псувати (підошви, підбори, взагалі взуття). Приклади
  • Ви [піднявшись на літаку] залишили під собою те, на чому кілька десятків років збивали підметки, натирали мозолі. (Остап Вишня)
  • Чимало вже змінив [гармоніст] робіт за вік свій невеликий, в путях чимало збив чобіт і жовтих черевиків. (П. Дорошко)
Ударяючи або тручи об що-небудь, ушкоджувати, зранювати (руки, ноги, шкіру на тілі і т. ін.). Приклади
  • Збивав я пальці й рани пилом, гарячим пилом присипав. (В. Сосюра)
  • Кілька разів юнак падав на скелі, збиваючи коліна до крові. (О. Бердник)
  • Де є камінь такий на шляху, щоб на нього не збили ми ноги? (Леся Українка)
що, розм. Бити, ударяти чим-небудь по чомусь або одне об одне. Приклади
  • Тимко щулився від вранішньої прохолоди і, щоб зігрітися, збивав батогом святу землицю. (Григорій Тютюнник)
  • Чути було, як козаки збивали померзлі руки, десь, видимо, танцював якийсь навприсядки. (Іван Ле)
Молотити. Приклади
  • – І не подавиться, клята! – казали одрадяни, слухаючи про те, що вона [молотарка] за день по сто кіп збиває. (Панас Мирний)
  • Не встиг він збити й десяти снопів, як почув – скрипнула його старенька хвіртка. (І. Цюпа)
Ударяючи, пригинати до землі, витолочувати, псувати посіви, городину, траву. Приклади
  • Всі жита грозою збило; Полягла трава.... (П. Грабовський)
Стоптуючи, перетирати, м'яти що-небудь. Приклади
  • Коні копитами збивали сніг. (С. Чорнобривець)
Прати праником. Приклади
  • Між вербами незабаром затріщав праник .. Секлета стояла на камені й збивала полотно. (І. Нечуй-Левицький)
що, заст. Робити густішим, щільнішим, рівнішим готове домоткане сукно, обробляючи його в спеціальному пристрої. Приклади
  • Сукновальня... Чого вона стоїть?.. Прийшлося тобі сукно збити і пхайся .. аж он на Сулу. (Панас Мирний)
тільки док., кого, рідко. Сильно побити кого-небудь. Приклади
  • – Збив [пан] мене – курці ніде клюнути!... (Панас Мирний)
  • Якщо доля скарає мене І тернисту простелить путь, Моє серце й на мить не здригне, Хоч камінням мене хай зоб'ють [зіб'ють]. (М. Нагнибіда)
що. Прибивати що-небудь одне до одного. Приклади
  • Він розколював ножем сухі очеретинки, збивав їх гвіздочками, а потім кожну очеретинку обмотав червоним папером. (О. Донченко)
  • Він уже збив зрублене дерево в тугий сплав. (І. Муратов)
Виготовляти що-небудь з окремих частин, прибиваючи їх одну до одної. Приклади
  • Вилізши з-під завалу, бійці кинулись у воду і за уламками човнів і барж почали збивати плота. (В. Кучер)
  • [Галі:] Цей Волошин навіть звичайну драбину не може збити, щоб не внести туди щось нове. (Яків Баш)
розм., рідко. Будувати (про житло). Приклади
  • От мені на очі викидають, що в нас хати нема, у сусідах живемо. – Щоб, – кажуть, – їм збити хоч такісіньку! (Ганна Барвінок)
  • – Лісництво у нас потроху виписує людям дерево, то й зіб'єте собі якусь хавіру [хатку]. (М. Стельмах)
що. Ударяючи, штовхаючи, складати, збирати що-небудь докупи, в одне ціле. Приклади
  • Каминецький збив ногою стружки в один кут і ліг на них горілиць. (Ірина Вільде)
  • На дорозі знайшли клапоть свіжого, запашного сіна. Учитель мовчки нагнувся. Збив сіно в сніпок, зв'язав перевеслом і взяв під пахву. (Є. Кравченко)
кого. Змушувати збиратися в одному місці, зганяти докупи. Приклади
  • Вартові солдати хвилювались, підганяли етапників, збивали їх у тісну юрбу, лаялись. (О. Донченко)
  • Пан писар збив людей чимало, поприводив їх до присяги і зібрав до волості. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Колони збили докупи і погнали в каменоломню. (І. Сенченко)
кого, що. Об'єднувати, згуртовувати (людей); створювати (організацію, загін і т. ін.). Приклади
  • Злидні навіть творили нові родини, збиваючи цілком різних людей докупи, бо вкупі легше борюкатися за шмат хліба. (Д. Бузько)
  • Обговорювали [керівники] деталі великого плану, намічали людей, з яких би можна збивати міцну організацію. (Д. Бедзик)
  • З батьком твоїм збили ми партизанський загін. (Л. Первомайський)
що. Нагромаджувати, збирати (гроші, майно і т. ін.); створювати достатки. Приклади
  • – Раз приповідав [панотець], що світ закінчиться! – обізвався знов Онуфрій. – Як закінчиться, то нащо гроші збивати? (О. Кобилянська)
  • Панки збивали маєтки на дурних наших процесах, а ми пеклися по судах, як оті нетлі у каганцях. (П. Козланюк)
  • Тепер мені стало ясно, що тягнуло цього кремезного, хитрого діда, що серед лихих обставин умів збити собі достатки, до його химерного старого товариша. (С. Васильченко)
що. Ударами, поштовхами перемішувати, здіймати хвилі, збовтувати (воду або іншу рідину). Приклади
  • На березі купались діти і збивали воду, аж піна стояла на ній. (М. Коцюбинський)
  • Тепер він був за старою колодою, де вода, обтікаючи спорохнявілий бік, збивала маленькі хвильки. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Чого ж вода каламутна. Чи не хвиля збила? (з народної пісні)
  • Збив лісну тишу крилами нічний птах. (Н. Рибак)
Легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пухким, пишним. Приклади
  • Груня проворно, догідливо збиває свекрусі подушки. (К. Гордієнко)
  • Зіб'є [Вітя] кучері на голові, напустить їх хмарою на чоло. (С. Васильченко)
Ударами, поштовхами здіймати, утворювати куряву, піну і т. ін. Приклади
  • Маріора сіла – і коні, зігнувши від натягнених віжок шиї, помчались вулицею, збиваючи цілу хмару куряви. (М. Коцюбинський)
  • Пароплав “Аргонавт”, збиваючи піну колесами, зі страшенним гуркотом відпливає від Одеси на Миколаїв. (з мемуарної літ.)
кул. Перемішуючи, сколочуючи яку-небудь масу, робити її пінистою. Приклади
  • Збиваєте два яйка зі шклянкою молока, цукром і мукою, вмакаєте в них плястерка [скибки] яблук і смажите на пательні. (Ю. Винничук)
  • Каструлю з яблучним пюре ставлять на лід і збивають пюре дротяним віничком. (з наук.-попул. літ.)
кул. Сколочуючи певну масу, виготовляти що-небудь (масло, крем, мус і т. ін.). Приклади
  • – А це ще маслечка трохи, сама збила, і медку в баночці, візьми. (І. Цюпа)
  • – Я, мабуть, спущусь до бару з пізнавальною метою. Цікаво, які тут збивають коктейлі. (М. Білкун)
що, розм. Зчиняти що-небудь, супроводжуване галасом, шумом (бійку, сварку і т. ін.). Приклади
  • Він ніколи із-за тих грошей не робив крику, не збивав бучі, боячися зрадитись перед людьми, що має багато грошей. (І. Франко)
  • – Зчинила [Одарка] такий крик-ґвалт, що з другого двору пани почули і прибігли на той лемент. – Що тут таке? Чого ви, вражі сини, бійку збили? (Панас Мирний)
тільки док., що, діал. Розбити. Приклади
  • Відносив її одіж до шафи, держачи в протягнених руках, обережно, буцім якусь скляну посуду, що боявся, аби її не збити. (Л. Мартович)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.