ВІДБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Ударами відокремлювати частину від цілого. Приклади

Майка відбивала іноді молотком від якоїсь скелі шматочок каменю й ховала собі в рюкзак. (О. Донченко)
Улас .. найгрубшу гілляку за одним ударом відбивав від пня. (У. Самчук)
Староста взяв палицю, відбив роги з бика і подав дівчині у руки. (А. Калин)
Снаряд гахнув в усипальницю на польському цвинтарі та й відбив голову в мармурової статуї. (М. Малиновська)

що. Ударами відокремлювати що-небудь прикріплене, прибите; відкривати. Приклади

Зачинили лавку і стали відбивати ящики. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Злодій відбиває колодку... Василь схопив злодія за руки.... (М. Коцюбинський)
Він одбив барильце. (І. Нечуй-Левицький)
– Час і залізо переїдає, сину, – відповів батько і відбив молотком скобля, щоб віддати цепок ковалеві для переробки. (В. Малик)

чим, безос. Віддаляти кого-, що-небудь від певного місця. Приклади

– То, видно, його [човна] дощем відбило, – промовив Карпо. (Панас Мирний)

перев. док., що. Ударами пошкодити що-небудь в організмі. Приклади

[Їдець:] Ой! Йой! (Хапає ротом повітря). Відбив мені... Ой! Легені!.. Нічим дихати. (А. Шиян)

що. Відкидати зустрічним ударом (м'яч, шаблю і т. ін.). Приклади

[Молодиці й дівчата:] Ой, коли б ми, нещасливі, Зозулині крила мали, То б ми з вами, козаками, День і ніч літали; .. Гострі стріли татарськії На татар одбивали. (І. Нечуй-Левицький)
І, шаблю відбивши, в лікоть Пшесмицького ранив. (П. Тичина)

кого, що. Успішно протидіяти наступові супротивника, боєм примушувати його відступити. Приклади

Слава тому, хто в бою за Вітчизну відбиває навалу залізну там, на фронтах. (В. Сосюра)
Бійці піднялися і йшли у вогонь і атаку ворожу відбили. (С. Голованівський)

кого, що. Відбирати кого-, що-небудь, повертати назад силою, боєм. Приклади

Як з Гонтою ми одбивали Умань, я пішов навідаться до своїх. (О. Стороженко)
– В чистім полі на татар будем полювати, своїх людей з неволі будем одбивати! (І. Нечуй-Левицький)
Дід похвалив Чіпку за те, що не побоявся вовка, одбив ягнятко. (Панас Мирний)
Всі ті втрати можна було якось відбити. (Б. Лепкий)
Його шалені кіннотники .. вирішили вмерти, а відбити командира. (Ю. Яновський)

кого, розм. Переманювати когось до себе. Приклади

– Це благочинна одбиває од мене наймичок. (І. Нечуй-Левицький)
Парасці заманулося переманити усіх сусід [сусідів] до себе, відбити усіх людей від Якова. (Панас Мирний)

Викликати в когось кохання до себе, заставляючи розлюбити іншого. Приклади

– Нас б'ють поодинці, у нас дівчат одбивають, а ми будемо мовчати? (С. Васильченко)
[Лукерія Степанівна:] Вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб'є. (М. Кропивницький)
Вони [дівчата] бояться, щоб я у них якого жениха не відбила. (І. Франко)

Відвертати когось від кого-небудь. Приклади

Маргарита знов забастувала писати мені .. Взагалі сім'я дуже одбиває людей від їх давніх друзів. (Леся Українка)

кого, перен. Відмовляти, відраджувати кого-небудь від певної дії, вчинку. Приклади

Старі відбивали його, щоб не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку. (Панас Мирний)
[Ганна:] А не хочеш допомогти, то хоч не відбивай нікого від роботи. (З. Мороз)

що. Позбавляти бажання робити щось. Приклади

Ми самі часом відбиваємо бажання у глядача відвідувати наші вистави, показуючи йому не тільки сирий спектакль, але й пусту п'єску. (з наук. літ.)

кого. Відвертати (у 5 знач.). Приклади

Інша праця .. затамувала б мій розвиток, відбиваючи мене від читання. (Леся Українка)

що. Ударами, дзвоном позначати час (про годинник). Приклади

Годинник раз за разом одбивав все пізнішу добу. (С. Васильченко)
Дзвін мелодійно відбивав чверті годин. (В. Собко)
Дзиґарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів. (Ю. Смолич)

розм. Повідомляти, передавати за допомогою телеграфного зв'язку. Приклади

Панкевич відбив телеграму до Києва. (Ю. Хорунжий)

що, перен., розм. Чітко й уривчасто вимовляти слова, речення та ін. Приклади

Дарка співала, .. відбиваючи кожне слово. (Леся Українка)

що, кул. Сікти, розм'якшувати м'ясо, б'ючи чим-небудь. Приклади

Очищене від сухожиль м'ясо нарізують тонкими шматочками, злегка відбивають сікачем. (з наук.-попул. літ.)

що, фіз. Відкидати у зворотному напрямку (світло, радіохвилі і т. ін.). Приклади

Ми планети бачимо лише тому, що вони відбивають проміння Сонця, яке падає на них. (з навч. літ.)

чим. Віддавати якимсь кольором. Приклади

Обличчя її відбиває смертельною блідістю проти яскравої одежі. (Леся Українка)

кого, що. Віддзеркалювати кого-, що-небудь на гладкій поверхні. Приклади

Ставок, наче дзеркало, відбивав у своїх тихих водах усю гору з слободою. (Панас Мирний)
Дніпро зітхає, як живий, Огонь рибальський одбиває На тому боці. (М. Рильський)
Пришерхла земля, взявшись морозцем, тихо відбивала зорі в свічадах примерзлих калюж і калюжок. (І. Багряний)

що. Відлунювати якийсь звук. Приклади

Все співало, кричало, а гори двадцятиголосною луною одбивали тріскотню ракет і бомб. (М. Коцюбинський)
Височезні стіни соснового бору швидко відбивали гуркіт коліс і кованого кроку сотні коней. (Л. Смілянський)
Вітер підхопив той регіт і вдарив ним об якусь невидиму стіну. А стіна відбила його і знову послала до Марини: “Ха-ха-ха!”. (Микита Чернявський)

що. Залишати на чому-небудь слід від чогось. Приклади

Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід. (М. Рильський)

розм. Проводити межу під час обміру; відмірювати. Приклади

Прийшовши на свою сіножать, Григорій наламав вільхових гілок і відбив межу, щоб не вкоситися в сусідське. (О. Десняк)

що, полігр. Робити відбитки. Приклади

Титри я віддав до друкарні кінофабрики, мені їх набрали зараз же, відбили. (Ю. Яновський)
Він наказав друкареві відбити триста примірників номера. (В. Дрозд)

що, перен. Виражати чиї-небудь внутрішні якості або властивості. Приклади

Він [почерк] так одбиває твою вдачу! (Леся Українка)
Лікар посміхнувся приємною теплою посмішкою, що відбивала його душевну врівноваженість і певність своїх сил. (Д. Бедзик)

Відображати, виражати. Приклади

Категорія “продуктивні сили” відбиває відносини між людиною і природою. (з наук. літ.)
Запорізька Січ відбивала прагнення українського народу визволитися від іноземних поневолювачів. (з наук. літ.)
Діалекти можуть відбивати особливості племінних мов. (з наук. літ.)

що. Відтворювати, зображати, втілювати в образах життя, ідеї і т. ін. Приклади

“Словник української мови” П. Білецького-Носенка відбиває українську мову першої половини XIX ст.. (з наук.-попул. літ.)

Різко штовхати під час пострілу; віддавати (про вогнепальну зброю). Приклади

Ця рушниця відбиває сильно.

ВІДБИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДБИ́ТИ, відіб'ю́, віді́б'є́ш; мин. ч. відби́в, би́ла, ло; наказ. сп. відби́й; док.