СТИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СТИНА́ТИ
Ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось (перев. верхню частину); зрізувати.
Приклади
- Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги [винограду] в коновки та носять до бочки. (М. Коцюбинський)
- Улянка гострим .. ножем стинає верхню покришечку, а тоді переверне маківку над мискою, і жодне зернятко в неї не загубиться. (О. Донченко)
- Руки наші не омліють, Скосим луг бігцем. Лиш тоді відпічнемо [відпочинемо], Як травицю зітнемо. (І. Гушалевич)
- Знає той колос, стебло і лушпина, Що, як доспіє зерно золоте, Серп їх нещадний зітне і змете. (І. Франко)
- Сім літ Сокира божа ліс стинала. (Т. Шевченко)
- Подумав, що відколи живеш [Іване] отут, під лісом, то ще не бачив, щоб жінки самі дуба стинали. (Ірина Вільде)
- Родим метнувся в перелісок, змахнув широким своїм мечем, стяв товсте молоде деревце. (П. Загребельний)
- Як дерево зітнуть, кожний тріски збирає. (прислів'я)
- Візьме [Мирон] прутик, швякає по повітрі або стинає головки з будяків та ластів'ячого зілля. (І. Франко)
- Тонна бомба рознесла вщент будинок, стяла вогненною косою й спопелила весь густий сад. (В. Кучер)
перен., рідко.
Знищувати, убивати кого-небудь.
Приклади
- Нас [будяків] переслідують, стинають, Уперто нас за хопту мають. (І. Франко)
- Хто перший ворога зітнув, Якого краю діти? (П. Грабовський)
- Нечутна куля, куля мовчазна Бійця в бою знаходить, щоб зітнути. (Л. Первомайський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СТИНА́ТИ
Щільно з'єднувати, сильно притискувати одне до одного; зводити.
Приклади
- Дівчина аж кулачки стинала, радісно нетямлячись. (О. Гончар)
- Підгірські річки і потоки Мороз стяв ледом [льодом] аж до дна. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СТИНА́ТИ
Див. стена́ти2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.