ЗАТЬМАРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАТЬМА́РЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗАТЬМА́РИТИ, рю, риш, док.

що. Робити щось темним чи невидним, прикриваючи, затуляючи собою або чим-небудь; затемнювати. Приклади
  • Жодна хмаринка не затьмарювала блакиті. (О. Копиленко)
  • Гасло сонце. Вилізли тіні з садків, з-під стріх, із-за повіток. Поповзли попідтинню вулицями, затьмарили село легенькою млою. (А. Головко)
Своїм яскравим сяйвом робити менш помітними інші сяючі планети (про небесні світила). Приклади
  • Місяць підіймався все вище й вище, затьмарюючи своїм світлом зірки. (І. Цюпа)
кого, що, перен. Перевершувати кого, що-небудь своїми якостями, досягненнями і т. ін. Приклади
  • – Не може з тим змиритися, що він не перша зірка, що ти його затьмарюєш. (Василь Шевчук)
  • – Коли ми переможемо ворога й добудемо славу, то затьмаримо перемоги Святослава. (Б. Лепкий)
  • Складні господарські обрахунки остаточно запевнили Бжеського в тому, що мудрістю він затьмарив Арістотеля, а красномовністю – Цицерона і Скаргу. (З. Тулуб)
що, перен. Робити менш зрозумілим; заплутувати. Приклади
  • Ідея сценарію мусить стояти перед очима. Режисер проглядає всі кадри. Деякі він викидає – вони затьмарюють або шкодять ідеї. (Ю. Яновський)
  • Я переписував, перекладав, тлумачив книги. Я виправляв помилки, що їх робили несвідомі переписувачі і цим затьмарювали високий їхній зміст. (О. Іваненко)
що, перен. Позбавляти ясності, гостроти (розум, свідомість, зір і т. ін.). Приклади
  • Думки, як вихор, проносились в голові, затьмарювали розум, пекли гірше вогню. (А. Шиян)
  • Сон прийшов десь під ранок. Важкий, як забуття, він затьмарив свідомість і опанував тіло. (Н. Рибак)
  • Немовби хто зір мій зненацька затьмарив, І я не потраплю, куди мені йти. (О. Підсуха)
безос. Приклади
  • На мить йому наче затьмарило розум. (Ірина Вільде)
що, перен. Робити сумним, похмурим, зажуреним; засмучувати. Приклади
  • Якась нав'язлива думка затьмарює княжі очі. (Я. Качура)
  • Тінь глибокого суму часто затьмарює її обличчя. (І. Кочерга)
  • Смутен сон наснився Святославу, затьмарив чоло його ясне. (Н. Забіла)
Робити що-небудь безрадісним, тяжким. Приклади
  • Щирі й сумні слова дівчини викликали в нього бажання допомогти їй, зробити так, щоб ніщо не затьмарювало її життя. (О. Донченко)
  • Вона була щаслива й знала, що нема в світі такої сили, яка могла б затьмарити її щастя. (Л. Дмитерко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.