ЗАСМУЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАСМУ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАСМУТИ́ТИ, смучу́, сму́тиш, док.

кого. Викликати смуток у кого-небудь; смутити (у 1 знач.). Приклади
  • Згадка про Ілаша, їх старшого сина, що так без вісті і чутки заподівся перед кількома роками, усе засмучувала їх. (О. Маковей)
  • Ходжу лісами, полями, людей звеселяю чи засмучую. (О. Бердник)
  • Смерть Асмуса глибоко засмутила Святослава. (С. Скляренко)
що. Наповнювати смутком (душу, серце). Приклади
  • Не хотів він розжалобить мене, а глибоко уразив серце, важко засмутив душу. (О. Стороженко)
  • Ні, сьогодні не найдете ви, Чим би серце засмутить. (М. Рильський)
Завдавати кому-небудь горя, жалю, прикрощів. Приклади
  • Частіше мене засмучують звістки од Вас, а на цей раз дещо й потішило. (М. Коцюбинський)
  • Всім було прикро за свого бригадира, за хорошого, привітного, працьовитого Павла. Його сутичка з Таранушкою засмутила всіх. (А. Хижняк)
що, перен. Робити похмурим, безрадісним що-небудь; смутити (у 2 знач.). Приклади
  • – Батьку! Не карай нас грізно Під таку годину: Не засмучуй нашу рідну Матір Україну! (П. Куліш)
  • Його пісеньки співала колись уся Прага, то чи стане засмучувати він своє рідне золоте місто похмурими мелодіями плачу? (П. Загребельний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.