ЗАБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що, про кого – що. Переставати пам'ятати кого-, що-небудь, не зберігати в пам'яті. Приклади

Не загубіть листа, бо такої чудної адреси неможливо запам'ятати, я сама її раз у раз забуваю. (Леся Українка)
І вже тут, на дальньому пероні, я починаю перероджуватись. Я забуваю сіреньке життя сіреньких болів і турбот і пізнаю інший солодкий світ. (М. Хвильовий)
А він канув, провалився; Його вже й забули, Чи й був коли? (Т. Шевченко)
– Вже ж більше місяця не бачились... Ти не забув ще нас, Остапе? – Забув, – відповів той. (В. Підмогильний)
– Буде вже інший давати Колі уроки. – Він з вами забув і те, що знав. (А. Головко)

Розучуватися робити що-небудь. Приклади

На криласі не вміє [Симеон] співати, І псалтиря забув читати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Я колись грав [на гуслях], та вже забув. (І. Нечуй-Левицький)

кого, що, про кого – що. Робитися, ставати байдужим до кого-, чого-небудь, переставати думати про когось, щось. Приклади

– Поки співаєш на калині, То й весело мені, і забуваю я Свою недоленьку, життя своє погане. (Л. Глібов)
Вустимко враз забуває про зозулю і .. біжить до хати. (І. Багмут)
Як угляділа її [Нимидору] Джериха, як побачила її рум'яне лице, високий зріст, то забула навіть на той час про багатирку Варку. (І. Нечуй-Левицький)
Важка образа ворухнулася тоді в серці Оксена, він хоч і промовчав, але забути її не міг. (Григорій Тютюнник)

кого. Втрачати стосунки, зв'язки з ким-небудь, цуратися когось. Приклади

Терлецькі просили його [Балабуху] не забувати їх і приїздити до їх [них] частіше. (І. Нечуй-Левицький)
Коли матимете охоту і вільний час – напишіть до мене і взагалі не забувайте мене. (М. Коцюбинський)

кого і без дод. Втрачати почуття кохання до кого-небудь. Приклади

– Промов мені, милий, хоч словечко! – і вчора, і позавчора тебе не було. Коли забуваєш мене, скажи щиру правду. (Марко Вовчок)
– Де милий-серденько? Чи жив, здоров, чи він любить, Чи забув-покинув? (Т. Шевченко)
– До інших з лиха надумався учащати, до однієї вчительки причепився, щоб забути тебе. (М. Стельмах)

кого. Переставати відчувати вдячність, пошану і т. ін. до кого-небудь. Приклади

Не забули ми, – й ніколи не забудем, – Тих, хто з війни додому не прийшов. (І. Нехода)
Визволені не можуть забути визволителів. (О. Гончар)

що. Не брати з собою, залишати що-небудь через неуважність. Приклади

[Андромаха:] Чого тобі, Кассандро? Ти, здається, забула вчора в мене веретено? (Леся Українка)
Брянський уважно вислухує рапорт, питає, чи не забули часом лопат на місці роботи. (О. Гончар)

з інфін. Не робити чого-небудь через неуважність. Приклади

Як тільки забували зачинить двері, крізь них влітала з сіней зозулястенька курка. (М. Коцюбинський)
Олена як крикне: – Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ага! Демид! Не забудь же всипати в ясла пшениці, та найліпшої, чув? (О. Довженко)

тільки недок., з інфін. і част. не. Завжди використовувати нагоду зробити, сказати що-небудь. Приклади

Розмовляючи з ким-небудь, вона ніколи не забувала додати, що вона вчилась аж у столиці. (Панас Мирний)
Ніколи не забувала [Маріцца] крадькома... хрестити все, за що Параскіца бралася. (М. Коцюбинський)
Коли до нього приїздять товариші з полігона і після спеки розкошують тут свіжою водою з колодязя, не забуває молодий Горпищенко весело згадати добрим словом того свого невідомого пращура, який цей колодязь викопав у степу. (О. Гончар)

кого, що, про кого – що, зі спол. що. Випускати з уваги кого-, що-небудь, не враховувати чого-небудь. Приклади

– У вас, мабуть, працює багато робітників? – запитала Сахно .. – Не дуже, – заперечив доктор Гальванеску. – Ви забуваєте, що в мене геть усе механізовано. (Ю. Смолич)
[Едіта:] Сину, ти забув, що ти молодший і говориш з гостем. (Леся Українка)
Павло Гречаний стояв собі біля коней, опершись ліктями на полудрабок, і всі якось забули про нього, і ніхто не підійшов, щоб попрощатися з ним. (Григорій Тютюнник)

Нехтувати ким-, чим-небудь, не зважати на когось, щось. Приклади

Він наостанку порадив не забувати про фізичні вправи, що загартовують тіло. (Олесь Досвітній)
Пізньою добою Мокрина вернулась на хутір, забувши сором, забувши за батька й матір і за все на світі. (І. Нечуй-Левицький)
Аниця і собі зажурилася, забула й про вечерю, не спить усю ніч. (Л. Мартович)
“Обкрадають!” Ця думка довбнею вдарила по голові Терентія, і він, забувши обережність, кинувся до того місця, де щойно стояли коні. (М. Стельмах)

що і без дод. Не згадувати, не мати потреби, бажання пам'ятати; прощати. Приклади

Я од серця все вибачаю і все забуваю. (М. Коцюбинський)
[Йоганна:] Прошу тебе, забудь мені те слово, – з твоєї волі я повік не вийду. (Леся Українка)
Я один. На столі телеграма: – Приїжджай. Я забула. Я жду. (В. Сосюра)

кого, що. Занедбувати, залишати без уваги кого-, що-небудь, переставати займатися кимсь, чимсь. Приклади

Сиротою зросла я, при чужині, у людях. Хоч не було діла важкого, – так забували про мене, чи я не голодна, не холодна, чи жива я.... (Марко Вовчок)
Життя не жартувало зі мною, і доводилося часом про літературні справи забувати. (С. Васильченко)

ЗАБУВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док.