ЖАЛЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЖАЛЬ жа́лю́, ч.

Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум. Приклади

Ой із журби та із жалю .. Погуляю понад морем Та розважу своє горе. (Т. Шевченко)
І жаль, і горе, і кохання – все заразом піднялось в її душі й неначе затопило всю її душу слізьми. (І. Нечуй-Левицький)
Великий жаль за рідною матір'ю проніс через усе своє життя Коста Хетагуров. (П. Тичина)

Співчутливе ставлення до чийого-небудь горя, переживання; жалість, співчуття. Приклади

перев. мн. Незадоволення з приводу чого-небудь; скарги, нарікання. Приклади

Недомовлені гіркії жалі В рідній пісні почув я колись. (Леся Українка)
Туди [в серце] складав він всі теплі слова, всі жалі і всі прощення, які мав пронести крізь найстрашніші вогнища війни. (Ю. Бедзик)
Сидять жінки на призьбі, що рудіє глиною в вечірньому світлі. Здається, тільки сонце в світі чує їхні жалі. (В. Барка)

кого, чого. Про жалість (у 1 знач.), співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода. Приклади

Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить. (прислів'я)
Жаль, жаль Енея-неборака, Коли його на міль [мілину], як рака, Зевес допустить посадить. (І. Котляревський)
Лаврінові стало жаль молодої жінки. (І. Нечуй-Левицький)

з інфін. і зі спол. що. Про співчуття, що виникає внаслідок чого-небудь; жалко. Приклади

Пеклись тут гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці. (І. Котляревський)
Як вирветься сокира з рук – Пішла по лісу косовиця, Аж страх, аж жаль було дивиться. (Т. Шевченко)
Добре, що ти маєш польські книжки, тільки жаль, що такий малоцікавий автор попався тобі. (М. Коцюбинський)

на кого – що. Про почуття незадоволення, образи. Приклади

Їй .. жаль на Гната, а ще більший жаль на Настю. (М. Коцюбинський)
[Хвора:] Я знала тільки, що мені так жаль, Так жаль на ворогів і жаль на подоланих. (Леся Українка)

кого, чого і зі спол. що. Про почуття смутку, журби; жалко, шкода. Приклади

Сумно стало Максимові серед лісу; жаль йому стало своїх степів безкраїх. (Панас Мирний)
Адже й їй жаль, що вони розлучились. (М. Коцюбинський)
– Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ?... (Леся Українка)

чого і з інфін. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось. Приклади

– Сопілку даси? – Дам! – рішив Семен, хоч йому дуже жаль було сопілки. (М. Коцюбинський)
– Мені нічого не жаль... Хочеш мій кашкет? На. – Він [Кость] скинув картуз і простягнув його Данилкові. (В. Винниченко)
Жаль витрачати гроші на такі дрібниці. (О. Донченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.