ШКОДА — ТЛУМАЧЕННЯ
ШКО́ДА́
кого, чого, без дод. і з інфін.
Про жалість (у 1 знач.), співчуття до кого-, чого-небудь; жаль.
Приклади
- Кров не вода, розливати шкода. (прислів'я)
- Шкода мені матері старої; хоч би довелося побачити її, почути, як їй живеться... (Панас Мирний)
- – І не шкода було тобі продавати хатину й городець? (М. Стельмах)
чого, без дод., з інфін. і зі спол. що.
Про почуття прикрості з приводу втрати чого-небудь.
Приклади
- Шкода мені й досі тієї пасіки, що я її спродав! (Марко Вовчок)
- Теплий кожух, тілько шкода – Не на мене шитий. (Т. Шевченко)
- Подільський так і не прислав мені обіцяних фотографій. Певно, забув. А шкода. (М. Коцюбинський)
- – Шкода, Романе, тебе на пісному тримати. Хоч би корова скоріше отелилася. (М. Стельмах)
- – Тобі не шкода, що я їду? – запитала вона. (Григорій Тютюнник)
чого і з інфін.
Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось.
Приклади
- Зачали панотці хвалитися, що нічого не читають. – І ця газета нездала, і та нездала, шкода часу! (Л. Мартович)
- Йому шкода стало грошей, що він тратить оце. (Панас Мирний)
- Зав'яжіть тісніше рани. Шкода кров губити марне!.. (Леся Українка)
- Він просить у Хаєцького ножа, щоб зачищати кінці кабеля. Хаєцькому шкода давати ножа, і він довго шукає його по своїх кишенях, повних різноманітних скарбів. (О. Гончар)
тільки шкода́, розм.
Марно, даремно.
Приклади
- – Вже до його [нього] не вернусь! Шкода мене вмовляти, а силувати – тож не знаю, хто мене присилує. (Марко Вовчок)
- [Юліан:] Шкода шукати правди там, де мозок, честь і совість згнили дотла! (І. Карпенко-Карий)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ШКО́ДА
Матеріальні втрати; збитки.
Приклади
- Де незгода, там часто шкода. (прислів'я)
- Де п'ють, то там і ллють, без шкоди не бува. (П. Гулак-Артемовський)
- Там чи купити що, чи продати, – зроду-віку не послухає; хоч шкода з того видима буде, вона свого докаже. (Марко Вовчок)
- О. [отець] Нестор нікому не признавався про розмір своєї шкоди. (І. Франко)
- Незважаючи на те, що іржа не знищує зерна, шкода від неї значна. (з наук. літ.)
- Гурій спав. Йому, сердешному, й не снилось, Що дома нищечком робилось, Що з дому цар його украв Не золото, не серебро [срібло], А лучшеє його добро Його Вірсавію – украв. А щоб не знав він тії [тієї] шкоди То цар убив його, та й годі. (Т. Шевченко)
- Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте! (прислів'я)
- Побратались вони [звірі], щоб по-сусідськи жить. Ніколи шкоди не чинить. (Л. Глібов)
- Та не до стайні [вступила корова], лиш просто в конюшину .. Пасеться, толочить, робить шкоду. (Л. Мартович)
- Свої бомби аероплан цілив саме сюди, і йому пощастило наробити чимало шкоди. (Ю. Смолич)
- Крига ламалась тут на дрібніші шматки, і ті уламки, холодні, синюваті й блискучі, пропливали під мостом, не завдаючи вже йому ніякої шкоди. (А. Шиян)
- Всяка недооцінка значення фізико-хімічних, математичних та інших методів дослідження в біології може завдати серйозної шкоди розвиткові цієї науки. (з публіц. літ.)
- Наймити ходили, мовчки оглядали шкоду й тільки прицмокували. (І. Нечуй-Левицький)
- – Та нехай гнівається собі [мати]! Це невелика шкода, що мертві гніваються, а от як будуть гніватись живі, то це трохи гірше... (І. Нечуй-Левицький)
- Та коли ж минеться ота шкода І між нами стане правда й згода? (М. Старицький)
- Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід. (І. Франко)
- [Семен:] Прикажчик хотів нас покропити різками за те, що телят упустили в шкоду. (М. Кропивницький)
- Ой твої воли давно в шкоді. Ще й у Марусі на вгороді. (з народної пісні)
- Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари .. Трудно було з досвітку до смерку все на ногах: на вигорілій толоці вівці голодні, – тільки присів, а вони вже й у шкоді. (А. Головко)
- Маркова корова пішла в шкоду, він біжить гречками і кричить. (Григорій Тютюнник)
- Оббігла дівчина овець од ячменю, од шкоди щоб далі. (А. Головко)
розм.
Те саме, що пусту́н.
Приклади
- Ну й шкода оцей хлопець, – нічого за їм [ним] у садку не вдержиш. (Сл. Б. Грінченка)
- Стоїть мале дівчатко, посміхається до татка, довгий пензель у руці, різні фарби на лиці. – Ах ти, шкода наша, шкода! Що ж ти наробила? (Н. Забіла)
- Він стурбовано згадав про Кузьку, як він там, шкода вреднюча. Залишив його у бабусі, а вони старенькі, вже погано бачать, ну Кузька й обманює їх. (О. Копиленко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.