ЖАЛКО — ТЛУМАЧЕННЯ

ЖА́ЛКО .

пред. Те саме, що жаль2 1. Приклади
  • Жалко їй [матері] було своєї дитини, знівеченої, страшної, а все ж своєї, все ж дитини.... (Панас Мирний)
  • Їй чогось зразу жалко стало на людей, на свою родину.... (М. Коцюбинський)
  • Його щось мучило, й він не мав спокою. Аж жалко було на нього дивитися. (І. Багряний)
пред. Про почуття смутку; про журбу, тугу за ким-, чим-небудь; сумно. Приклади
  • Оксані щось дуже на серці жалко було.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Жалко стало й за селом рідним, де я зріс. (М. Коцюбинський)
  • Дедалі стихав шерех кроків, і їй чогось зробилося жалко і боляче. (М. Стельмах)
із спол. що і з інфін. Про почуття жалю з приводу чого-небудь. Приклади
  • – Мені дуже жалко, що рішаюся Василя, та нігде дітись! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Йому жалко стало, що він не може посватати Гашіцу. (М. Коцюбинський)
  • – Жалко покидати тебе, рідне Полісся, і тебе, високе ясне сонце!... (О. Гончар)
пред., чого, з інфін. і без дод. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось. Приклади
  • Тяжко нести, та жалко кидать. (прислів'я)
  • [Любов:] Ну, нащо ви моїх попелюшок прогнали, невже вам жалко п'ятака? (Леся Українка)
  • – Прийдеш – і тобі дам що-небудь почитати – не жалко. Тільки будь обережним, не порви книжки, не загуби.... (Б. Левін)
рідко. Присл. до жалки́й 3. Приклади
  • Мокрий, зруділий лист .. жалко тріпавсь між чорних галузок. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.