ДУРНІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДУРНЯ́ і́, ж., розм.

Те саме, що дурни́ця 1, 2. Приклади

Ні, нерозумно було би підкидати йому версію про вітер. Поламаний вітром шлагбаум – яка дурня! (Ю. Андрухович)
Даремно він гортав сторінки книг великих попередників, які колись збуджували в ньому здорову заздрість, почуття суперництва, – геніальні рядки здавалися примітивною дурнею. (Г. Тарасюк)
– А це вже дурня на пісному... – заговорила я сленгом доктора Цура, та відразу себе виправила: – Це вже сон рябої кобили. (В. Шкляр)

Розумово обмежений, тупий; нерозумний; протилежне розумний. Приклади

Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. (з казки)
– Але ж ні! – промовив дід раптом, ніби прокинувшись. – Я не дурний, і розуму мені не позичать у людей. (І. Нечуй-Левицький)
– Ех ти, розумну голову маєш, та до дурних людей вуха наставляєш... Грамота ця фальшива! (Ю. Хорунжий)

у знач. ім. дурни́й, но́го, ч.; дурна́, но́ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. Приклади

П'яний та дурний – рідні брати. (прислів'я)
– Що з дурного візьмеш! – потім, кривлячись, невдоволено згадував Плачинда про цей випадок. (М. Стельмах)
Краньцовська жалувалася на чоловіка .. Рано поїхала з ним до костьолу, а він у місті втік .. Лишив її на бричці, мов дурну. (Л. Мартович)

розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. Приклади

Коли б швидше знайти Остапа, вона тоді знов подасться на розвідки, тільки не буде такою дурною, не забуде значити дорогу. (М. Коцюбинський)
– І доки ти, Гапко, будеш оттака?.. – Яка?.. – Оттака дурна?... (Т. Осьмачка)

розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний (перев. про молодих людей і молодих істот). Приклади

А молодша невістка дурна ще, недавно пішла заміж, не зна, що до чого. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – Напитися водички. (Л. Глібов)

Уживається як лайливе слово. Приклади

Який виражає розумову обмеженість, тупість або свідчить про них. Приклади

Білі ярки, збившись у холодок під смереку, дивились дурними очима. (М. Коцюбинський)
– Чи розумієш ти, сучий син, що меле твій дурний язик? Для кого, по-твоєму, ми оце стараємось? (Б. Левін)

розм. Позбавлений розумного змісту; беззмістовний. Приклади

Од дурних розмов, вина .. і кави розболілася голова. (М. Коцюбинський)
Наша вчителька Ганна Семенівна завжди каже: – Феня Кравченко, не подавай дурних запитань у класі! (Ю. Яновський)
Давид, насвистуючи якусь дурну пісеньку, забирає від коней опалку з оброком. (М. Стельмах)

у знач. ім. дурне́, но́го, с. Те, що позбавлене розумного змісту. Приклади

Навчитись хорошому мало і сотні днів, навчитись дурному вистачить і години. (прислів'я)
– Годі про дурне, діду, базікати, даремно час гаяти! – одказала, повертаючись, Марина. (Панас Мирний)

Недоречний в певній ситуації. Приклади

Якась дурна делікатність причепиться часом, і не можеш одмовитися зробити те, що не по душі. (М. Коцюбинський)

розм., рідко. Який має негативний зміст; осудний. Приклади

Коли про чоловіка пройде дурної слави хоч капелька, то вже і через цілий вік її не збудеш. (Г. Квітка-Основ'яненко)

розм. Розумово обмежена, нетямуща людина. Приклади

Осел прислів'я нагадав, А я до байки приладнав: Нехай не забувають люди, Що дурень всюди дурнем буде. (Л. Глібов)
Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. (Т. Шевченко)
Було б та було б... Дурень думкою багатіє. Отак і він. (І. Білик)

лайл. Уживається, щоб образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку. Приклади

Василь трохи не скрикнув товаришеві у вічі: дурень! (Панас Мирний)
Ні пощади, ні поваги, тільки лайки і зневаги: капрал Мирка дурнем звав! (О. Маковей)
Якось молода цариця Почала з царем свариться: – Дурню, – каже, – ти старий, Печериця і тюхтій! (Л. Первомайський)

Назва гри в карти. Приклади

Той, кого обіграли в цій грі. Приклади

Сидять паничі молоденькі круг стола, люльки смокчуть і в карти грають, по-панськи, бач. Хто дурень, той грошики й платить. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.