ДУРНІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

поши́ти В ду́рні кого, грубо.

чим. Одурити за допомогою чого-небудь. Приклади
  • — Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (В. Шевчук)
Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Приклади
  • Тарас приліг. Стомив його цей дружній диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (В. Шевчук)
Поставити когось у дуже незручне, комічне становище; обдурити когось. Приклади
  • в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці Левку, миленький співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах)
  • у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко)
  • Тупий навряд чи зумів би отаке витіяти, а цей, бач, усіх нас у дурні пошив (О. Гончар)
  • —. .Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (В. Шевчук)
  • — Не минеться тобі, що пошив нас у дурні. Це факт (М. Стельмах)
  • Став [Писар] її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ'яненко)

поши́тися в ду́рні, несхв.

Дати себе обманути; бути ошуканим. Приклади
  • Розум — це уміння не пошитися в дурні (З журналу)
  • у ду́рні записа́тися. Може, інший сподобався, Той тобі любішим став? Я ж у дурні записався, Що тебе одну бажав! (Пісні та романси)
  • Хотів був замовкнути, щоб не пошитися у дурні й не стати посміховищем, та притаманна впертість взяла гору (О. Довженко)
  • І хоча справді щось святешне обізвалося в ньому, одначе насторожився, щоб не пошитися у дурні (М. Стельмах)
  • — Дозвольте, дозвольте, — заспішив Фрей, почервонівши… від того, що так пошився в дурні (І. Багряний)
  • Пани постерегли, що вони пошилися в дурні (І. Нечуй-Левицький)
  • [Кукса:] Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать. [Дранко:] Перемудрували (М. Кропивницький)
  • Аж тепер зрозуміли всі, що пошилися у дурні, але було вже пізно (Народні оповідання)

під дурно́го ха́ту.

Невідомо куди (про адресу). Приклади
  • — Куди посилати? Під дурного хату (Сл. В. Утченка)
  • — Писати листа під дурного хату не хочеться (З газети)

ма́ти за ду́рня (за ду́рника) кого.

Не зважати на когось, не рахуватися з кимсь; вважати нерозумним. Приклади
  • — Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників (Є. Гуцало)
  • Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка сама— не зрозуміє, тільки на вчительку серце має (С. Васильченко)

знайшо́в ду́рня, ірон.

Уживається для вираження незгоди, небажання діяти, виконувати що-небудь. Приклади
  • Знайшов дурнів! Так оце живцем і дамося йому в руки,— обізвався один бурлака (І. Нечуй-Левицький)
  • —Ти думаєш, я стану тягтись та скаредничати так, як другі там скаредничають! Як же? Знайшли дурня (Панас Мирний)

гра́ти / зігра́ти ду́рня (ду́рника) перед ким і без додатка, несхв.

Прикидатися таким, що не розуміє, не знає чогось. Приклади
  • Варава скривився, ще не знаючи, що йому робити з отцем Миколаєм: чи грати перед ним дурника, чи наодинці так пригрозити, щоб у нього надовго одпала охота строчити доноси (М. Стельмах)
перев. док. Опинитися в невигідному, незручному становищі; допустити помилку. Приклади
  • Дорощук глянув на Ковальова якимось болісним поглядом. Знову заблудився, зіграв дурня (М. Ю. Тарновський)

опинИ́тися / опинЯ́тися в дурни́х (у ду́рнях).

Виявитися в становищі одуреного, ошуканого і т.ін.; допустити помилки, промахи. Приклади
  • Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (Олександр Олесь)

дурни́й піп хрести́в кого.

Хто-небудь нерозумний, нерозторопний. Приклади
  • Дурний тебе, Левку, піп хрестив, — обурювався Лесь Якубенко (М. Стельмах)

як у дурно́го на ха́ті, зневажл.

Неохайний (про зачіску). Приклади
  • Нещадно сварила вихователька за дівчачі як у дурного на хаті зачіски, за немиті руки, за нестрижені чуби у хлопців, за пом'ятий одяг (З журналу)

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) ду́рень із сту́пою з ким--чим.

Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий її. Приклади
  • — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач)
  • Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади
  • Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
  • До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади
  • мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
  • Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
  • як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило (М. Старицький)
  • Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

побува́ти в ду́рнях.

Опинитися у ненормальному, смішному становищі. Приклади
  • — Не сина з нею [дівчиною] поєднать, А забандюрилось старому Самому в дурнях побувать (Т. Шевченко)

як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі), перев. зі сл. ля́пнути і под., зневажл.

Недоречно. Приклади
  • [Юрко:] Оце вже ти ляпнув як дурень з дуба! (М. Кропивницький)
  • Яків мій зрадів та як дурень з печі— в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Марко Вовчок)
  • [Ліна:] Я так і думала, що ви бовкнете щось як дурний з печі (Я. Мамонтов)

роби́ти / зроби́ти ду́рника (ду́рня) з кого.

Ставити кого-небудь у ненормальне, смішне становище. Приклади
  • — Що ти глузуєш? Що ти з мене дурника робиш?
  • Редактор пізнав жіночку, котра містифікувала його на полі, і розсердився. — І вам не совісно? Жарти жартами, а навіщо з людей дурників робити? (О. Бердник)

кле́їти (ко́рчити, стро́їти) ду́рня.

Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Приклади
  • Ясно, що ця руда баба клеїть дурня (І. Багряний)
  • — А ти,— звернувся він [пристав] до Шевченка,— зарубай собі на носі: зашмагаю, коли будеш клеїти дурня (З. Тулуб)
Робити дурниці, бузглузді вчинки. Приклади
  • — Тільки от що, Маріє,— затримав її Давид,— хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко)
  • Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром..— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко)
Нічого не робити, байдикувати. Приклади
  • — Іди до печей [на завод]. Там дурня не будеш клеїти (М. Рудь)

роби́ти з се́бе ду́рня (ду́рника).

Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Приклади
  • Не робіть із себе дурня, Йойно! Адже при вас учора Нута возив кип'ячку — свою, не вашу. Ще якраз під парканом одна бочка трісла. Ви самі бачили, самі сміялися! (І. Франко)

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) [ду́рень (ци́ган, ста́рець)] з пи́саною то́рбою з ким--чим.

Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто (що) її не вартий (варте), не заслуговує. Приклади
  • носи́тися як ба́ба із сту́пою. Носиться як баба із ступою (Укр. присл.)
  • Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. І. Тарновський)
  • — Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький)
  • — Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний)

нема́ (нема́є) дурни́х.

Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т.ін., як можна було б сподіватися. Приклади
  • Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко)
  • нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
  • — Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало)
  • Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич)

не з дурно́го деся́тка.

Розумний, кмітливий. Приклади
  • — Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко)

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл.

Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. Приклади
  • Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах)
  • Кинувши трубку, він… вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін. Приклади
  • Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
  • — Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти (Марко Вовчок)
  • [Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)

наби́тий ду́рень, грубо.

Дуже обмежена, нерозумна людина. Приклади
  • безнаді́йний ду́рень. Найбільший сором — стояти за грубою. Туди ставлять тільки безнадійних дурнів (І. Микитенко)
  • Поява хозарів у Чернігові стурбувала не тільки Чорного та княжну — Амбалові теж не спалося… Дурень набитий! Не міг об'явитися тут під іншим ім'ям (Д. Міщенко)
  • Конторщика нема, а той, що сидить у конторі,— дурень набитий (М. Коцюбинський)

підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого.

Вводити кого-небудь в оману діями чи словами, обдурювати; ошукати когось. Приклади
  • Поліцаї бігцем рушили в напрямі до райцентру. Дідові очі молодо сміялись. Другого дня поліція повернулась у село.., всі знали, що то дід Макар підвів їх під дурного хату (Ю. Збанацький)

валя́ти (кле́їти і т.ін.) ду́рня.

Нічого не робити, байдикувати. Приклади
  • ганя́ти ду́рня. — Та вже ж краще ось так у вільний час. . ганяти дурня по шкільних коридорах (Ю. Збанацький)
  • — В Голодний Степ везе, каже, працювати будеш, нема чого дурня валяти (Іван Ле). — Іди до печей [на завод]. Там дурня не будеш клеїти (М. Рудь)
Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Приклади
  • — А ти,— звернувся він [пристав] до Шевченка,— зарубай собі на носі: зашмагаю, коли будеш клеїти дурня (З. Тулуб)
  • — Скажи мені, Давид, от у вас, у Грузії, що роблять такій людині, яка в бою дурня клеїть. Га? (Ю. Яновський)
Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Приклади
  • стро́їти ду́рня. — Тільки от що, Маріє, — затримав її Давид, — Хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко)
  • валя́ти дурака́. [Вареник:] Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти дурака валяєш? (М. Кропивницький)
  • Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко)

дурна́ голова́, лайл.

Нерозумна, нетямуща людина. Приклади
  • Дурна голова не полисіє (М. Номис)

не ба́чили дурни́х, ірон.

Уживається для вираження відмови від чогось. Приклади
  • А тії, шовком вбрані Квіти, Сміються з них: — Кому-кому — ще й вам годити,— Не бачили дурних (Л. Глібов)

лиши́тися (зоста́тися і т.ін.) в ду́рнях.

Дати себе ошукати, бути ошуканим, одуреним. Приклади
  • [Демид:] Ще кілька хвилин, і я б зостався в дурнях! (І. Карпенко-Карий)

залиша́ти (зоставля́ти і т.ін.) / залиши́ти (зоста́вити і т.ін.) в ду́рнях кого.

Одурювати, перехитрювати кого-небудь, поставивши у незручне, смішне становище. Приклади
  • Парубки ззаду реготали.— Молодець Тимошко! отак зостав панів у дурнях! (Панас Мирний)
  • Він [герой мандрівного театру] хитрий, винахідливий і завжди залишає в дурнях усіх своїх ворогів (Ю. Мартич)

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам.

Нічого не робити; байдикувати. Приклади
  • [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов)

з дурно́го ро́зуму.

Легковажно, не подумавши і т.ін. Приклади
  • Вона з дурного розуму вдарилася в лірику… Владислав оцінить її натяки як чергове захоплення легковажної жінки (Л. Дмитерко)
  • [Лизя:] Хай краще Пантелеймон Петрович поможе в печі розпалити. [Гиря:] Ще що скажи з дурного розуму! (М. Куліш)
Не неусвідомлюючи чого-небудь через молодість, недосвідченість і т.ін. Приклади
  • — Авжеж, яка я для них мати? Сиротами позалишала з дурного розуму, то немає мені прощення, їхня правда (Є. Гуцало)
  • [Сиклета:] ..Своєї землі ні борозни, ні ступня! Вийшла я з дурного розуму за безземельного (Грицько Григоренко)

ко́рчити [з се́бе] ду́рня (ду́рника, бла́зня і т.ін.).

Робити вигляд, що нічого не розумієш, не знаєш. Приклади
  • Хлопчина дивиться в небо, усміхається й не поспішає… Та що ти дурника з себе корчиш? До сховища! — гукає йому під саме вухо редактор (Т. Масенко)
  • — Це тип хитрий і підступний… Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив (П. Автомонов)