Присл. до до́вгий 2; вищ. ст. до́вше.
Приклади
-
Ніч тяглася довго, безконечно.
(М. Коцюбинський)
-
Настя довго не спала тієї ночі і гірко плакала.
(Леся Українка)
-
Опанас став і довго дивився вслід своєму синові.
(О. Довженко)
-
Професор, вочевидь, не вмів мовчати надто довго.
(Ю. Андрухович)