ДОВГИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДО́ВГИЙ а, е; вищ. ст. до́вший.

Який має велику довжину; протилежне короткий. Приклади
  • Дорога там довга й широка. (Леся Українка)
  • Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі. (О. Довженко)
  • Та є ще люлька і шаблюка, ще є пістоль і довгий спис. Дарма, що світ, немов гадюка, наліг на груди й горло стис. (В. Стус)
Великий за обсягом (про лист, документ і т. ін.). Приклади
  • Андрій Григорович під спів соловейків написав Катерині Степанівні довгого листа. (В. Винниченко)
  • У документі наводився довгий перелік недемократичних дій гетьманського уряду: заборона робітничого, селянського, земського з'їздів, закриття “Просвіт”, переслідування українських діячів. (з наук. літ.)
розм. Високий на зріст (про людину). Приклади
  • Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю .. на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах. (І. Нечуй-Левицький)
  • Поруч зо мною стоїть Нечипоренко, і в дзеркалі мені видко, що я на цілу голову вищий од його [нього]. Він короткий, куций, з круглою головою; я – довгий, чорний, з довгастим лицем. (В. Винниченко)
у знач. ім. до́вгий, гого, ч., розм. Високий на зріст чоловік. Приклади
  • Довгий сказав маленькому: – Звичайно, якби міг, утік би. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
Який займає великий відрізок часу; тривалий, довгочасний. Приклади
  • Довгими осінніми вечорами велись безконечні розмови та суперечки. (М. Коцюбинський)
  • [Дубина:] У нас з тобою буде ще довга розмова. (З. Мороз)
  • Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни. (О. Гончар)
Протяжний, довготривалий. Приклади
  • На місці групи голосних в українській мові в чеській мові часто виступають довгі голосні, які утворилися шляхом злиття кількох голосних в один довгий звук. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.