ДИТЯЧОГО — ТЛУМАЧЕННЯ
ДИТЯ́ЧИЙ а, е.
Прикм. до дити́на і ді́ти1.
Приклади
- Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа. (І. Нечуй-Левицький)
- Дитячий сміх розноситься в садах. (В. Сосюра)
- Iнтуїтивно вiдчувши тривогу дитячої душi, пасажири повернули до Ференца обличчя, але тiльки всмiхнулися, замилувавшись його ручками навколо материної шиї. (Р. Андріяшик)
- Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом. (М. Коцюбинський)
Признач. для дітей.
Приклади
- Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш. (Леся Українка)
- Якась сільська молодиця пильно приглядалась до двомісної дитячої коляски. (Є. Гуцало)
у знач. ім. дитя́ча, чої, ж.
Кімната для дітей.
Приклади
- Отець Йосип навшпиньки ввійшов до кімнати, що й досі звалася дитячою, дарма що в ній з чотирьох синів лишався тепер тільки один Яків, та й той уже підліток. (Б. Антоненко-Давидович)
- Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла. (Ю. Смолич)
Власт. дитині; такий, як у дитини.
Приклади
- Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Онисі]. (І. Нечуй-Левицький)
- Дитячою щирістю переконливо звучали її слова. (Іван Ле)
перен.
Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний.
Приклади
- На дитячий розум перейшов. (Номис)
- – В тебе дитяче мислення, – з жалем відповів Свамі. – Ти на перших ступенях філософського пізнання. (О. Бердник)
у знач. ім. дитя́че, чого, с.
Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін.
Приклади
- В ній було ще багато дитячого, вона хвилювалась і червоніла. (І. Микитенко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.